Ця історія почалася ще у 2011–2012 роках, коли ми в ТОВ «Нафтогазбудінформатика» (НГБІ) аналізували доцільність і можливість створення на території України спільного з Польщею Східноєвропейського газового хабу.
Хаб створити не вдалося, але до цих ідей ми повернулися у 2014 році, коли разом із польською компанією Polenergia розробили і запропонували концепцію залучення виробників природного газу зі США для продажу їхнього ресурсу в країнах Центральної та Східної Європи, зокрема в Україні. НГБІ брала участь у розробці цієї концепції та її презентації потенційним партнерам.
Основна ідея концепції полягала у будівництві нового інтерконектора Польща–Україна та використанні західноукраїнських газових сховищ. (Згадка про цю концепцію є на моїй сторінці у Facebook). Не можу стверджувати, що саме завдяки нашому проєкту, але у 2017 році були розроблені і пройшли державну експертизу робочий проєкт та робоча документація на будівництво інтерконектора між Польщею та Україною потужністю (якщо я не помиляюся) 8,7 млрд кубометрів на рік у напрямку Україна–Польща. Проєктом зацікавилися у США. Під будівництво навіть була відведена земля. Але, як це у нас нерідко трапляється, згодом проєкт поклали «під сукно».
У 2025 році, після приходу до влади у США президента Дональда Трампа та, особливо, після рішення Європейського Союзу про повну заборону з 2028 року імпорту російського газу до ЄС, цей проєкт — уже у значно ширшому аспекті — знову, на мою думку, став актуальним.
Передусім тому, що країни Центральної Європи — такі як Чехія, Словаччина та Угорщина — повинні переорієнтувати своє газопостачання на інші маршрути. Йдеться про доступність ресурсу, вартість транспортування, можливість реагування на кризові ситуації тощо. Європейська комісія зараз готує комплекс заходів для вирішення цих питань, але виникає сумнів, чи буде це найбільш ефективним варіантом.
На наше переконання, наш варіант має певні переваги.
По-перше, власники газу зі США матимуть можливість продавати свій газ безпосередньо регіональним компаніям, минаючи такі оптові ринки, як TTF, THE та інші.
По-друге, попередні розрахунки показали, що вартість транспортних витрат буде мінімальною порівняно з іншими шляхами транспортування.
І по-третє, використання західноукраїнських газових сховищ дозволить частину газу зберігати влітку і продавати взимку. Спред між літньою ціною (2025) та січневою (2026) на TTF вже досяг 5 євро за МВт-год. Це поки що тільки тенденція, але вона показова.
І нарешті ще один момент. Зараз американці продають у Європі не менше 45% свого газу за формулою FOB, тобто куди везти цей газ, визначає покупець (трейдер), і не факт, що цей газ завжди «приїде» в Європу. Події в Ормузькій протоці є цьому яскравим свідченням: частина так званого «європейського» газу (замовленого для поставки в Європу) була переорієнтована на Азію.
Саме ця комбінація інфраструктури, логістики та ринку і лягла в основу нашої пропозиції. Те, що ми пропонуємо, — це, по суті, створення американського газового кластера на нашій території. Це підвищить надійність і передбачуваність постачання американського газу саме в Європу, збільшить затребуваність нашої газової інфраструктури і, крім того, посилить енергетичну безпеку України.
Проєкт розвивається, над ним працюють наші колеги і в Європі, і в США. Не все зараз можна розповісти — існує комерційна таємниця. Є витяги з презентації, яку ми готували для американських компаній. Основні ідеї нашого проєкту там представлені. Сподіваюся, що разом ми зможемо довести цей проєкт до практичної реалізації.
Узагальнені висновки щодо розробленої концепції
За результатами проведеного аналізу та розроблення концепції створення американського газового кластера на базі української газової інфраструктури сформульовано такі узагальнені висновки:
Обґрунтовано доцільність формування інтегрованої моделі постачання природного газу до країн Центральної та Східної Європи, яка передбачає залучення виробників газу зі США, використання існуючої газотранспортної інфраструктури України та створення нових міждержавних інтерконекторів, зокрема на напрямку Польща–Україна.
Встановлено, що використання українських підземних сховищ газу як елемента регіональної газової інфраструктури створює додаткові можливості для оптимізації сезонного балансування попиту і пропозиції, а також для підвищення гнучкості функціонування газового ринку країн Центральної та Східної Європи.
Вказано, що реалізація запропонованої концепції дозволяє формувати прямі та стабільні канали постачання природного газу від виробників до регіональних енергетичних компаній, що сприяє підвищенню прозорості ринку, зниженню транзакційних витрат та зміцненню довгострокових партнерських відносин між постачальниками і споживачами.
Визначено, що створення американського газового кластера на території України може стати важливим елементом нової архітектури енергетичної безпеки регіону, оскільки сприятиме диверсифікації джерел постачання, підвищенню надійності енергетичних потоків та більш ефективному використанню наявної газової інфраструктури України.
P.S. Дякую пані Куцан за допомогу у підготовці статті.
