Як «Нафтогаз» душить теплокомуненерго
Теплокомуненерго України зіткнулися з гігантською кризою за останні 20 років: заплатити за газ не можна, оплатити послуги і обладнання не можна, погасити борги не можна, ремонтувати тепломережі не можна. І все це на тлі війни, обстрілів, знищення ТЕЦ і котелень. Тиск «Нафтогазу» на ТКЕ відбувається у дійсно найскладніший період як для енергосистеми, так і для системи теплопостачання, які постраждали в минулому опалювальному сезоні.
Хижаки «Нафтогазу» на чолі з Корецьким
Іще декілька місяців тому здавалось, що найбільшою проблемою у підготовці до наступного опалювального сезону буде дефіцит газу і ремонт пошкоджених ТЕЦ. Але після свого, такого собі, «іскандера», якого запустив «Нафтогаз» проти ТКЕ, тепер проблемою №1 стає параліч теплогенерації.
Фактично, ухвалюючи подібне рішення, «Нафтогаз» відрікається від народу. 90% населення великих міст і майже 50% усього населення України є користувачами послуг теплокомуненерго і взимку просто можуть замерзнути, якщо ТКЕ не матимуть змоги готуватися до опалювального сезону.
Насправді у винних є ім’я і прізвище. Відповідальним за таку хижацьку політику «Нафтогазу» є правління компанії, яке очолює виходець із бензинового бізнесу Корецький. Голова «Нафтогазу» залучив до управління представників приватних компаній, своїх колишніх колег по бізнесу, які розглядають «Нафтогаз» виключно як бізнес-проєкт.
А тому у них відсутнє розуміння системи теплопостачання і ТКЕ як цілісної соціальної сфери, від якої залежить життєдіяльність міст, населення, шкіл, садочків, лікарень.
Відповідно, під таким «бізнесовим» кутом зору у «Нафтогазі» розглядали проблему боргів теплокомуненерго за газ. Винен гроші? Збанкрутуй, але віддай! Дійсно, в енергетичному комітеті Верховної Ради оприлюднили фантастичну суму боргів ТКЕ — 154,5 млрд грн. Але у «Нафтогазі» скромно мовчать, що понад 60 млрд грн із цієї суми — це так звана «різниця в тарифах», коли держава повинна компенсувати різницю між реальною собівартістю тепла і тим, що платить споживач. Де в цьому випадку «Нафтогаз» побачив проблему «тепловиків», а не держави в цілому — осягнути важко.
Якби Корецький і правління «Нафтогазу» хотіли когось покарати за борги, то потрібно було блокувати рахунки і припиняти постачання газу чинній прем'єрці Свириденко, попереднім прем’єрам Шмигалю чи Гройсману, за яких укладали меморандуми з теплопостачальними підприємствами, місцевою владою та «Нафтогазом». І цим констатували замороження тарифів на тепло для населення.
Як писав геніальний український письменник Микола Гоголь в епіграфі до «Ревізора»: «На дзеркало нема чого нарікати, коли пика крива». Отак і «Нафтогаз» звинувачує у боргах ТКЕ, а сам і є причиною їх появи.
За ринком тепла посиплеться ринок електроенергії
До речі, найбільше із суми боргу у 154,5 млрд грн припадає на заборгованість за природний газ — 104,7 млрд грн. А найбільші борги зафіксовані перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» — 67,4 млрд грн. І борги ці виникли в період воєнного стану та можуть бути врегульовані окремим рішенням чи законом про механізм реструктуризації боргу.
За такого ставлення «Нафтогазу» до підприємств теплопостачання українцям варто напружитися і задуматися, чи взагалі буде в їхніх квартирах тепло. Адже процес підготовки теплокомуненерго фактично зупинений. І з такими підходами правління «Нафтогазу» єдиною порадою у жовтні-листопаді 2026 року буде виїзд із великих міст, де може настати колапс централізованого опалення.
Представники ТКЕ сьогодні оцінюють «атаку» «Нафтогазу» на галузь теплопостачання як спробу свідомої дестабілізації і доведення до банкрутства підприємств теплокомуненерго. І якщо хтось думає, що «Нафтогаз» «вдарив» лише по окремих, дійсно злісних боржниках, то це помилкове враження. Практично всі теплокомуненерго постраждали від блокування «Нафтогазу».
Гендиректор ТОВ «Краматорськтеплоенерго» Роман Поліщук наводить приклади і допомоги міжнародних партнерів для підприємства фактично на лінії фронту, і виграних судів проти Росії на суму 5 млрд грн. Але від державної компанії «Нафтогаз» тепловики «Краматорськтеплоенерго» отримали велике «нічого» — як і всім, заблокували рахунки і поставили на межу виживання тих українців, які залишаються у прифронтовому місті. А там проживає, на хвилинку, 52 тис. мешканців. І «Нафтогазу» ці українці не потрібні.
Працівники «Краматорськтеплоенерго» продовжували виконувати свої соціальні обов’язки і забезпечували Краматорську громаду теплом. У тому числі очікуючи від уряду виконання свого зобов’язання покривати різницю в тарифах на виробництво — на сьогодні ця сума становить 576 млн грн. І в «Нафтогазі» це точно знають, але удають, ніби вина в цій ситуації виключно тепловиків Краматорська.
Ба більше, керівництво «Нафтогазу» не замислюється, що своїми рішеннями на ринку газу і теплопостачання породило вже ланцюгову реакцію на ринку електроенергії. Арешти рахунків ТКЕ та їхня неспроможність розраховуватись за електроенергію спричинили іще одну боргову кризу. Тепловики не платять за струм, але споживають його. І постачальники електроенергії фактично кредитують критичну інфраструктуру без чіткого розуміння, коли ТКЕ зможуть оплачувати свої борги.
Компанія ТОВ «Енерджі 365» вже попередила, що розпочався процес перенесення боргового колапсу в секторі теплопостачання на ринок електричної енергії. І для попередження кризи платежів за електроенергію уряд, НКРЕКП, «Укренерго» повинні ухвалити низку рішень. Проблема полягає в тому, що ТКЕ продовжують споживати електроенергію для роботи котелень, насосних станцій, теплових пунктів, об’єктів когенерації, аварійних служб та іншої критичної інфраструктури, але через арешт рахунків не можуть належним чином здійснювати поточні розрахунки з електропостачальниками.
Фахівці «Енерджі 365» звернулися до інших учасників ринку. У такій ситуації постачальники електроенергії опиняються перед складним вибором: фактично кредитувати критичного споживача (теплокомуненерго) без зрозумілого джерела оплати або ініціювати припинення постачання, що може створити ризики для підготовки до опалювального сезону та безперервної роботи об’єктів теплопостачання.
Йти шляхом «Нафтогазу» і обмежувати рахунки підприємств — це безперспективне рішення, яке лише поглиблює кризу. У компанії «Енерджі 365» зауважують, що механічне переведення проблемних ТКЕ на постачальника «останньої надії» (ПОН) не усуває причину неплатежів. Це лише переноситиме боргове навантаження на інший сегмент ринку, посилюючи ризики для ПОН, «Укренерго» та балансуючого ринку.
Тобто проблема «Нафтогазу», ринку газу і тепла вже поступово стає проблемою ринку електроенергії. Через якийсь час почнеться вал неплатежів перед операторами розподілу електроенергії, НЕК «Укренерго», балансуючим ринком. І тоді голову правління «Нафтогазу» Корецького викликатимуть «на килим» у Верховну Раду, на засідання уряду, змусять виправдовуватися перед міжнародними організаціями, оскільки проблема боргів ТКЕ стане проблемою усього ринку енергетики України.
Очікувати, що «Нафтогаз» визнає свої помилки і працюватиме для повернення стабільності в енергетиці — це дуже оптимістичний сценарій. Реальний сценарій — це відповідні рішення Кабміну і НКРЕКП, які приведуть до тями керівництво «Нафтогазу» і зупинять настання хаосу в енергетиці.
На політичному рівні також є розуміння катастрофи, яку запускають дії «Нафтогазу». Голова Донецької обласної військової адміністрації Філашкін уже звернувся до віцепрем’єра Кулеби з питанням зняття арешту з рахунків низки підприємств регіону, а також відшкодування різниці в тарифах: «Донецьктеплокомуненерго», «Краматорськтеплоенерго», «Компанія Вода Донбасу» та інших. Головна проблема — це неможливість проводити підготовку до опалювального сезону 2026–2027 рр.
Прості рішення
Усі рішення знаходяться на поверхні, доволі прості і можуть бути швидко виконані. Першим кроком має стати мораторій на примусове списання поточних платежів і створення окремих спеціальних рахунків для розрахунків за електроенергію. Це поверне роботу ТКЕ у звичне русло і не дасть завалити підготовку до зими.
Наступним етапом має стати відновлення повноцінної роботи механізму компенсації тарифної різниці. Коли підприємства ТКЕ почнуть отримувати свої мільярди за різницю в тарифах, то позитивні зрушення відчує і сам «Нафтогаз», який став детонатором кризи на ринку тепла.
Третій важливий крок — це тимчасові зміни до постанови НКРЕКП №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».
У постанові необхідно переглянути і пом’якшити санкції для ТКЕ як частини критичної інфраструктури, гарантувати механізми реструктуризації боргів і заборонити автоматично відключати підприємства, які виконують соціальну роль для населення (ТКЕ).
Якщо будуть ухвалені хоча б ці рішення, то автоматично будуть відокремлені звичайні поточні платежі ТКЕ за електроенергію і газ від десятків мільярдів гривень історичних боргів. Також теплокомуненерго будуть визнані об’єктами критичної енергетичної інфраструктури, і їхнє фінансове адміністрування регулюватиметься окремими рішеннями уряду та НКРЕКП.
Україна була за крок від катастрофи у січні-лютому 2026 року, коли ракетні обстріли Росії поставили на межу виживання системи теплопостачання, ТЕЦ і ТКЕ в окремих містах (Київ, Харків, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпро). А українці були змушені майже два місяці жити у «квартирах-холодильниках» із мінусовою температурою.
Компанія «Нафтогаз» та її керівництво мають зробити відповідні висновки та відмовитися від дестабілізаційних дій навколо ТКЕ, які вже без російських ракет можуть призвести до катастрофи взимку 2026–2027 рр. Адже робота теплокомуненерго є надважливим елементом енергетичної та соціальної безпеки України.
