Разом з тим, варто подивитися на міжнародну арену, на те, що робить Європа, яку позицію має зайняти Україна у відношеннях з Китаєм, який пакет санкцій має бути наступним на порядку денному.
На ці питання в інтерв’ю для «ЕнергоБізнесу» свою думку представив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, який також висловив упевненість у тому, що Росія зупинить транзит газу цієї зими і закликав населення готувати свої домогосподарства самостійно , а уряд – почати професійно розробляти санкційний пакет проти «Росатому».
— Що ви можете сказати про ситуацію на енергетичних ринках Європи?
— Ситуація, яка спочатку була спровокована «Газпромом», а потім «Газпромом» і війною, не є позитивною ні для кого. Зараз Китай фактично не купує енергоресурси, це один із факторів загального зниження цін. Спостерігаючи нинішнє падіння цін, поки я не можу сказати, що ринки виходять з шокового стану, але хочеться бути оптимістом.
Завдяки тому, що Росія сама обмежила трубопровідні поставки газу до Європи, підірвавши «Північні потоки», українська ГТС опинилася в унікальній ситуації, якої давно у нас не було.
Коли Росія захоче відновити постачання газу до Європи, а це колись обов’язково станеться, адже їм будуть потрібні гроші, тоді наша ГТС буде мати унікальні переваги.
— Яких ми добивалися раніше, але тоді Росія ставила нам палки в колеса.
— Фактично так. Також я щасливий, що ніхто не звинувачує Україну в підриві цих газогонів. Версія про українських бойових пінгвінів – це вже занадто, але головний бенефіціар цієї історії – це ми.
— Коли ринки будуть виходити із шокового стану?
— Я думаю наступна весна буде важливою для того, щоб зрозуміти, що відбуватиметься далі. Якщо навесні ситуація залишиться стабільною і ціни не зміняться вгору чи вниз, тренд стане зрозумілим - газ буде по 300-400 дол. за тис куб м, а електроенергія – по 140-160 євро/МВт-год, тоді почне формуватися прогнозована ситуація. Це було б дуже позитивно.
— Яка основна причина того, що ринки опинилися в шоковому стані?
— В цьому питанні більше психології і свідомої гри «Газпрому» на підвищення, ніж чогось іншого. Об’єктивно дефіциту нафти та газу немає. В Європі є певний дефіцит вугілля, пов'язаний з тим, що випхали Росію, але це теж владнається. Інша справа, Україна могла зайняти цю нішу і відгризти собі шматочок європейського ринку вугілля, але нічого не було зроблено для цього.
В цілому психологічних факторів було більше, ніж фізичних. Це була більше гра трейдерів і паніка на ринку.
— Ресурсу вистачало навіть з урахуванням відмови від російських вугілля та нафти?
— Європі потрібен був час на переорієнтування шляхів постачання. Проблеми звичайно виникли, але вони були тимчасові, цей період європейський ринок вже майже пройшов.
— Але й психологічні фактори, які ви згадали, виникли на фоні війни, яку розпочала Росія.
— Фактично так. Більша частина «заслуг» Росії однозначно присутня.
— Чи зможе Європа пережити цю зиму?
— Так, не бачу критичних проблем з газом ні в Європі, ні в Україні, чесно кажучи. Коли я кажу що не бачу проблем, це означає, що відповідальні в Європі розуміють складність ситуації, знають, що треба робити, працюють як з населенням, так із постачальниками і споживачами. Ця робота дає успіх. Це не значить, що проблеми не існує, це значить, що її ефективно вирішують. Причому, більшу частину проблем в Європі вирішують заздалегідь, перед тим, як вони стали поперек горла.
В цьому плані, на жаль, Україна пасе задніх тому, що ми в умовах війни мали б сказати: «Люди давайте споживати відповідально, і газ теж, щоб нам вистачило свого газу на зиму». Це можливо, але маємо споживати дуже відповідально. Щодо електроенергії, я бачу, що і «Енергоатом», і «Центренерго» просто не готові до опалювального сезону. У вересні-жовтні 1,5 атомних блоки стабільно не працюють, у «Центренерго» не проведені ремонти і доступні блоки можуть стати на аварійний зупин в будь який момент. Це наводить сум.
— Також у них замало вугілля.
— У нас на складах 1,7 млн т вугілля (станом на 6 жовтня – ред.), в минулому році ми входили в ОЗП із запасами 0,4 млн т, і також треба врахувати факт падіння споживання електроенергії. Але, якщо ми хочемо експортувати, то «Енергоатом» має працювати як годинник, на жаль, компанія від цього стану фантастично далека.
— Давайте повернемося до Європи. Чи готується Німеччина до зими належним чином?
— Безумовно і дуже інтенсивно. Вони провели масу переговорів із альтернативними постачальниками газу, придбали додаткові обсяги газу, всередині країни розгорнули масштабну кампанію на тему «Економте». Німеччина, готується аж гай гуде.
— Вони були найбільшим споживачем газпромівського газу.
— Так, вони зрозуміли свою помилку і активно працюють над її виправленням.
— Тобто можна говорити про зміну поглядів європейських політиків щодо Росії?
— Абсолютно, всі європейці зараз зрозуміли. Звісно є певний прошарок, який продовжує сидіти на російських грошах, не треба про це забувати, вони працюють і розповсюджують розповіді про гарних росіян. Але в цілому картина для багатьох стала зрозумілою і всі, в тому числі Німеччина, кажуть, що не будуть розраховувати на російський газ, європейці працюють над його заміщенням і роблять це дуже активно.
— Їм не заважають проросійські політики, такі країни як Угорщина, Сербія?
—Звісно заважають, але робота йде.
— Які країни найбільше доклали руку для створення санкційного тиску на РФ?
— Основні прибічники України, окрім звісно США та Великобританії, – це країни Балтії, Польща, Словаччина, Румунія. Вони розуміють всі ризики і проблеми, вони роблять все для того, максимізувати ізоляцію Росії.
— А чому вони так сильно нам допомагають?
— У політиків цих країн є чітке розуміння, хто наступний і що буде.
— Нещодавно виникла суперечка на нафтовому ринку. США пропонують залишити видобуток нафти на сталому рівні, а Росія та Саудівська Аравія закликають до його зменшення.
— Це зрозуміла, природня позиція. Саудити були б раді зменшити видобуток та підвищити ціни, росіяни хочуть того ж, а американці зацікавлені в тому, щоб видобуток збільшувався і збільшувалася кількість нафти на ринку.
— Які країни виграли від того, що Росія почала війну і потрапила під жорсткий санкційний режим?
— Мені важко сказати, що хтось зовсім виграв. Я б сказав, що в чистому вигляді не виграв ніхто. Можливо, виграв Китай, який отримав додаткові переваги, Саудівська Аравія отримала змогу вирішувати певні свої питання, які до того їм було складно вирішувати з американцями, завдяки тому, що їх вплив на ринок нафти став більшим. Але не треба переоцінювати, і я б не говорив, що хтось виграв у чистому вигляді.
— Хіба не виграли ті країни, які замістили обсяги поставок російського вугілля, нафти чи газу?
— Саудівська Аравія та Норвегія як раз замістили частину поставок російської нафти та газу, але більша частина розумних управлінців цих країн розуміють, що це пікова річ, яка не є стабільною, а для такого бізнесу, як нафта і газ, стабільність є більш важлива, ніж коротко термінове зростання ціни. Бо, це палка в двох кінцях: газ подорожчав, люди перестають споживати, ті що перестали споживати, вже до газу не повернуться, щоб ви не робили. Так, в короткотерміновій перспективі це додаткові гроші, в довготерміновій – втрачені можливості.
— Що ви можете сказати про транзит російського газу до Європи?
— Два сценарії: транзит буде зупинений або найближчим часом, або вони будуть чекати якогось пікового холоду, щоб зупинити транзит, коли буде великий мороз.
— Наприклад, посеред зими.
— Так, але я абсолютно впевнений, що вони зупинять транзит, питання лише коли.
— А що ж нам робити?
— Нам треба жити, трудитися, готувати обладнання «ОГТСУ» до роботи в інших режимах. В цієї компанії вже всі плани прописані, всі знають, що робити, адже це не перший раз, коли нам можуть зупинити поставку.
— Яку позицію Україна має займати по відношенню до Китаю?
— Сьогодні світ розділився на дві частини, одна частина тягнеться до Китаю, інша – до Заходу. Я дуже люблю Китай, як давню культуру, цивілізацію з дуже особливим підходом, але я б хотів, щоб мої діти жили в західній парадигмі.
— У нас був експорт електроенергії, на певний час він зупинений, разом з тим, нам потрібно його просувати?
— Я вважаю, що експорт електрики може бути основним джерелом експортних надходжень в принципі. Якщо ви подивитеся статистику за вересень, у нас агропродукція займала перше місце, а експорт електрики друге місце у грошовому еквіваленті (виручка від експорту електроенергії у вересні 2022 р., за даними Державної митної служби, склала 150,4 млн дол., тоді як у вересні 2021 р. цей показник становив 26,1 млн дол. – ред.). Найближчим часом через атаки на мережі у нас не буде експорту взагалі.
—Чи може в такому випадку нас врятувати імпорт газу?
— Імпорт газу нас в принципі врятувати не може, бо я не розумію, за яких обставин ми його потребуємо. Якщо порівняти вугілля і газ як джерело для генерації електроенергії то, давайте краще одразу спалювати долари в котлах ТЕС. Але як резервне паливо для ТЕС, як фактор енергетичної безпеки – додаткові мільярд чи півтора газу було б зараз доречно законтрактувати. Тим більш, ціни пішли вниз.
— Перспектива імпортувати газ, щоб включити газомазутні блоки ТЕС – це не варіант?
—На мою думку, у нас є приблизно 1 – 1,5 млрд куб м газу в підземних сховищах, які ми можемо використати для генерації електроенергії протягом ОЗП. Бажано більше не витрачати.
— Які б ви дали рекомендації побутовим споживачам на цю зиму?
— Якщо у вас є приватний будинок, придбайте генератор і літрів 100 палива для нього. Десь акуратно зберігайте паливо його в каністрах. Впевніться, що у вас все добре із системою опалення, яка б вона не була. Перевірте, щоб все добре працювало. Якщо ви живите у багатоквартирному будинку і цей будинок в прифронтовій зоні, куди долітає снаряд або ракета, готуйтеся до евакуації і думайте куди саме евакуюватися.
— Але ж ракети долітають будь-куди.
— Безумовно, але у великих містах є можливість маневру, навіть якщо ракета прилетіла в одну бойлерну, можна переключити тепловий район на іншу. Не буде жарко, але можна буде жити, а якщо в маленькому прифронтовому містечку розбита вся теплова інфраструктура, це означає, що в багатоквартирних будинках не можна буде вижити.
— Як ви думаєте, чи піде Європа на обмеження купівлі газу у Росії або взагалі газове ембарго?
— Росія сама себе обмежила. Зараз ця дискусія не потрібна, адже вона буде заважати іншим аспектам в яких ми хочемо досягнути успіху, таких як обмеження щодо нафти.
— На які питання тоді ми маємо тиснути?
— Нам треба дотиснути питання запровадження цінової стелі для нафти, інші санкції не енергетичного характеру. Але я вважаю, що наступний пункт накладання санкцій – це «Росатом».
Ми маємо довести «Росатом» до такого стану, щоб вони боялися навіть дивитися в бік ЗАЕС.
«Росатом» має 26 – 28 млрд дол. річного доходу від бізнесу поза межами Росії. Їм можна зробити дуже боляче в Європі, але це дуже складно зробити, адже вони постачають ядерне паливо, надають сервіс, забезпечують безпечну роботу блоків у багатьох контрактах і забирають відпрацьоване ядерне паливо. Все це разом створює ситуацію, коли просто сказати: «Росатом» go home» – не можливо. Треба запропонувати чіткий план, яким чином всі ці функції будуть виконані іншими компаніями, іншими підрядниками. З одного боку, це непоганий пиріг, щоб його поділити, а з іншого боку, зрозуміло, що «Росатом» так просто не відступить, він має багато своїх лобістів.
Я впевнений, що це наступна велика справа, яку Україна має робити.
— Плюс технічного це складно, якщо енергоблок радянського дизайну…
Але ж, дивіться, Україна перевела свої енергоблоки на абсолютно незалежний від «Росатому» режим роботи (постачання ядерного палива від американської компанії Westinghouse та будівництво власного сховища для зберігання відпрацьованого палива – ред.). Це можливо, це добрий бізнес для інших компаній, але це складна справа, яка потребує багатьох учасників і я не бачу, щоб її належно просували з українського боку.
Ми його професійно не проштовхуємо. Ми час від часу робимо заяви про необхідність санкцій для «Росатому», але ніхто не розробляє чіткий план – які саме санкції, на які саме бізнеси, яким чином замістити ці бізнеси, хто буде вивозити паливо замість «Росатому», хто забезпечить відповідні сервіси, якщо не «Росатом». Це дуже складана конфігурація, яку треба погоджувати з МАГАТЕ, з основними партнерами, такими як Франція, США, Канада, Південна Корея. Це не проста історія, яку треба робити професійно.
— І зараз є можливість впливу на думку МАГАТЕ.
— Так, адже зараз всі залякані тим, що відбувається на ЗАЕС.
Досьє «ЕнергоБізнесу»
Олександр Харченко - директор Центру досліджень енергетики
Народився 24 червня 1973 року в Харкові.
Магістр факультету журналістики КНУ ім. Шевченка, також навчався у Лондонській міжнародній академії та Королівському інституті зв’язків із громадськістю.
З 2015 року був радником голови Верховної Ради, з 2016-го – керівника «Нафтогазу», зокрема відстоював введення санкцій проти «Північного потоку – 2».
Згодом консультутвав Раду нацбезпеки і оборони щодо стану енергосектору.
З початку 2023 року – технічний керівник з оцінки пошкоджень критично важливої інфраструктури у ПРООН (Програма розвитку Організації Обʼєднаних Націй).
