Наш старый сайт

Олексій Кучеренко: «Склалась обернена ситуація – обсяги видобутку газу падають, а міф про успішний менеджмент «Нафтогазу» поширюється»

Олексій Кучеренко: «Склалась обернена ситуація – обсяги видобутку газу падають, а міф про успішний менеджмент «Нафтогазу» поширюється»

08.07.2022

Українці не розуміють, що відбувається з газом. Постачальники, ті, що залишилися на так званому ринку газу. протестують. Кабмін і «Нафтогаз» запевняють, що все гаразд. Якщо НАКу з Держбюджету виділять щонайменше 188 млрд грн.  Даруйте, де логіка?

Про це, аудити і різницю даних «Нафтогазу», пекучі законопроекти і засідання РНБО - в інтерв’ю «ЕнергоБізнесу» народного депутата, першого заступника парламентського комітету з енергетики та та житлово-комунальних послуг Олексія КУЧЕРЕНКА.

Про запит прем’єр-міністру

—  Пояснюючи, в чому «підступ» консолідованого звіту НАК «Нафтогаз України» за 2021 р? Ви сказали, що звернулися з депутатськими запитами, зокрема до прем’єра. Відповідь отримали?

— Дійсно за підсумками роботи «Нафтогазу» за 2021 р. я звернувся до Кабінету Міністрів України з питаннями щодо оцінки діяльності менеджменту «Нафтогазу». Суть цього звернення полягає в наступному.

За підсумками діяльності 2020 р. рішенням загальних зборів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (розпорядження КМУ від 28,04.2021 No370-р) роботу наглядової ради та правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було визнано незадовільною.

При цьому Кабмін достроково припинив повноваження голови правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Коболєва Андрія Володимировича, звільнивши його із займаної посади 28 квітня 2021 р.

Новим головою правління Компанії з 29 квітня 2021 р. було обрано та призначено Вітренка Юрія Юрійовича строком на один рік.

28 квітня 2021 р. при оголошені Кабінетом Міністрів України на своєму офіційному сайті результатів засідання загальних зборів акціонерів компанії НАК «Нафтогаз України» зазначалось: «Перед новим керівником компанії поставлено завдання щодо системного збільшення видобутку українського газу, а також сприяння у формуванні повноцінного та справедливого ринку газу в Україні».

Крім зазначених завдань, Кабінет Міністрів України, - додатково на 2021 р., постановою від 27.09.2021 р. No1011 затвердив основні напрями діяльності НАК «Нафтогаз України», визначивши додаткові конкретні завдання, які повинна виконати Компанія саме у 2021 р.

Розпорядженням Кабміну від 26.04.2022 No319-р Вітренка Юрія Юрійовича було в черговий раз обрано та призначено головою правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» строком на один рік.

На момент повторного обрання та призначення Вітренка головою правління НАК «Нафтогаз України» Кабінетом Міністрів України не розглянуто, не затверджено та не надано оцінки діяльності голови правління щодо виконання ним завдань із системного збільшення видобутку та основних напрямів діяльності НАК «Нафтогаз України», визначених урядом додатково на 2021 р., а також без затвердження річного звіту Компанії, який включає окрему фінансову звітність НАК «Нафтогаз України».

Разом з тим згідно аналітичного дослідження підсумків роботи НАК «Нафтогаз України» у 2021 р, опублікованого Енергетичною спільнотою Energy Club, жоден із затверджених Кабміном Основних напрямів на 2021 р. не виконано – ні щодо достатності обсягів для покриття відборів побутових споживачів, на недискримінаційних умовах, ні щодо змін умов розрахунків.

Вимоги до нового керівника «Нафтогазу» щодо системного збільшення видобутку українського газу повністю провалено. За підсумками 2021 р. обсяг видобутку товарного природного газу склав лише 12.93 млрд куб. м, що в порівнянні із 2020 р. менше на 4%. Таке падіння за рік є надто суттєвим. Тому, при зобов’язаннях системного збільшення видобутку газу, за підсумками 2021 р. маємо абсолютно зворотний результат – системне падіння видобутку українського газу.

Що стосується фінансових показників діяльності НАК «Нафтогаз України» то зазначеним аналітичним дослідження стверджується, що за підсумками 2021 р. ніякого фінансового прориву не відбулось. У «Нафтогазі» в 2021 р., як і попередніх роках, продовжували практику маніпуляцій з формування чистого прибутку, тому зазначений показник не може бути критерієм для оцінки діяльності нового менеджменту.

Разом з тим дані консолідованого звіту про рух грошових коштів свідчать про погіршення фінансового стану НАК «Нафтогаз України» у 2021 р.

Так, прибуток до оподаткування, за винятком проведених коригувань, у 2021 р. склав 58.4 млрд грн, що на 2.5 млрд грн менше в порівнянні з минулим роком (60.95 млрд грн).

За результатами операційної діяльності 2021 р. у «Нафтогазу» сформувався значний дефіцит коштів в сумі 24.4 млрд грн. При цьому у 2020 р. дефіциту не було – навпаки «Нафтогаз» мав чистий грошовий потік від операційної діяльності 19.5 млрд грн.

Основною причиною формування дефіциту коштів від операційної діяльності у 2021 р. стало збільшення торгової дебіторської заборгованості на 34.7 млрд грн, що майже у 5 разів більше ніж у 2020 р. (7.1 млрд грн).

Що стосується капітальних інвестицій, то їх фінансування у 2021 р. становило лише 15.6 млрд грн, що практично відповідає рівню 2020 р. (15 млрд грн). За такого рівня фінансування капітальних інвестицій ні про яке системне збільшення видобутку не може іти мова.

Враховуючи результати операційної, інвестиційної та фінансової діяльності «Нафтогазу» залишок коштів та їх еквіваленти на кінець 2021 р. по відношенню до залишків на початок року зменшились на 6,6 млрд грн та склали 30,5 млрд грн.

Дивною є картина, коли керівник «Нафтогазу» звітує про збільшення у 2021 р. чистого прибутку на 31 млрд грн, а залишок коштів при цьому (враховуючи незмінність інвестицій та запозичень) на кінець року суттєво зменшується.

Основною причиною зменшення залишку коштів на рахунках «Нафтогазу» станом на кінець 2021 р. став приріст торгової дебіторської заборгованості (+34,7 млрд грн) та як наслідок формування значного дефіциту коштів від операційної діяльності.

Тільки завдяки отриманій̆ у 2021 р. від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» «компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу» в сумі 30 млрд грн та 4.7 млрд грн у 2022 р. «Нафтогазу» вдалося «утримуватись на плаву» до закінчення опалювального сезону.

Зазначені висновки аналітичного дослідження по суті підтверджуються і звітом незалежного аудитора.

Так, згідно висновків аудиторської компанії ТОВ АФ “ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)”, що здійснювала аудит консолідованої фінансової звітності НАК «Нафтогаз України» за підсумками 2021 р. очікування щодо ліквідності Групи Нафтогаз базуються на таких факторах:

- можливість стягнення дебіторської заборгованості за природний газ;
- можливість підвищення ціни на газ, що реалізується підприємствам ТКЕ, починаючи з червня 2022 р.;
- продовження надходження грошових коштів за послуги організації транзиту газу та транзиту нафти;

- продовження надходження грошових коштів від компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу.
Тобто без здатності Групи Нафтогаз стягувати дебіторську заборгованість за природний газ та без наявності компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу виникає розрив ліквідності Компанії. На думку аудитора, майбутні події або умови можуть призвести до того, що Компанія втратить здатність продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Слід зазначити, що за наслідками аудиту фінансової звітності 2020 р. подібних висновків аудитора не було. І навіть при відсутності таких висновків роботу правління НАК «Нафтогаз України» Кабміном було визнано незадовільною, а голову правління звільнено із займаної посади.

У 2021 р. в аудитора вже з’явились застереження щодо ліквідності та здатності Групи Нафтогаз продовжувати свою діяльність на безперервній основі, що в свою чергу свідчить про погіршення фінансового становища НАК «Нафтогаз України».

Таким чином за підсумками 2021 р. НАК «Нафтогаз України» значно погіршив показники своєї діяльності та опинився на межі розриву ліквідності і згідно висновків аудитора може втратити здатність продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Враховуючи викладене я просив повідомити:

1)  відповідно до яких критеріїв оцінювалась діяльність голови правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Вітренка Юрія Юрійовича при повторному його обранні та призначенні на посаду Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 No319-р;

2)  чому на дату нового призначення голови правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Вітренка Юрія Юрійовича Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 No319-р, як і на дату цього звернення, не було затверджено річний звіт акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України» за 2021 р., який включає окрему фінансову звітність зазначеного товариства, та не надано оцінки роботи голови та правління акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України»;

3)  чому при завданні системного збільшення видобутку українського газу фактичні обсяги його товарного видобутку у 2021 р. Групою Нафтогаз зменшились на 4%? Хто є відповідальним за таке падіння видобутку вітчизняного газу;

4)  чому не виконанні завдання, визначені додатково на 2021 р. Основними напрямами діяльності НАК «Нафтогаз України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2021р. No1011? Хто і яким чином відповів або ж має відповідати за наслідки такого невиконання;

5)  яким чином Кабінет Міністрів України реагує на застереження незалежного аудитора щодо потенційного створення розриву ліквідності та втрату здатності продовжувати свою діяльність на безперервній основі Групи Нафтогаз, та як такі застереження враховуються при наданні оцінки діяльності правління НАК «Нафтогаз України» за підсумками 2021 р.

На час нашої розмови я не отримав відповіді на зазначені вище питання.

 

Держаудит і розтрати

— Розкажіть,  про відповідь на ваші численні звернення Державної аудиторської служби України?

— Нещодавно я отримав відповіді від ДАСУ, зокрема це були листи-відповіді ДАСУ від 17.06.2022 р. та від 07.07.2022 р. на мої попередні звернення щодо аудиту АТ «Укргазвидобування».
В цих відповідях зокрема зазначається, що ревізією АТ «Укргазвидобування» встановлено фінансових порушень, неефективних управлінських рішень, ризикових операцій, недоліків на суму 195 млрд грн порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, – 61,2 млрд грн.

Про результати ревізії Держаудитслужба поінформувала прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та «НАК «Нафтогаз України».  Матеріали зазначеної ревізії Держаудитслужба надіслала до Служби безпеки України для розгляду та прийняття відповідного рішення (лист від 13.06.2022 No 000500-17/4181-2022).

Завірені копії акта ревізії АТ «Укргазвидобування» та висновків на заперечення до нього Держаудитслужба надіслала до Офісу Генерального прокурора (лист від 15.06.2022 No 000500-17/4220-2022), Національного антикорупційного бюро України (лист від 14.06.2022 No 000500-17/4209-2022) та Головного слідчого управління Національної поліції України (лист від 14.06.2022 No 000500-17/4208-2022).

Крім того, про результати ревізії Держаудитслужба поінформувала Бюро економічної безпеки України, Державне бюро розслідувань, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України та Державну податкову службу України, а також надіслала скановані копії зазначеного акта ревізії та
висновків на заперечення (зауваження) до нього.

— Поясніть, чому ви не довіряєте зовнішньому аудиту компанією PwC, яка не перший раз здійснювала аудит «Нафтогазу» і його дочірніх компаній, як от АТ «Укргазвидобування»?

— Я пам'ятаю історію із аудитом ПриватБанку, де аудитором виступала PricewaterhouseCoopers і після цього до цієї Компанію новим менеджментом банку було подано офіційний судовий позов на 3 млрд дол США, як відшкодування збитків, яких, як вважає ПриватБанк, він зазнав унаслідок серйозних і значних порушень з боку PwC своїх обов’язків і, перш за все, обов’язків під час перевірки фінансової звітності ПриватБанку.

Не знаю чим закінчилась ця судова справа і чи закінчилась.

Разом з тим, за підсумками проведеного цією Компанією аудиту фінансової звітності «Нафтогазу» за 2021 р., у PwC як аудитора з'явились застереження щодо ліквідності «Нафтогазу». Відповідно до цих застережень - без здатності «Нафтогазу» стягувати дебіторську заборгованість за природний газ та без наявності компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу виникає розрив ліквідності Компанії. На думку PwC майбутні події або умови можуть призвести до того, що Компанія втратить здатність продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Це дуже тривожний сигнал від аудитора щодо роботи «Нафтогазу». Саме тому мною було спрямовано звернення до Кабінету Міністрів України із рядом запитань.

Наразі, я не отримав відповіді на зазначені вище питання.

— Ревізією АТ «Укргазвидобування» встановлено фінансові порушеня і недоліки за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 р. До документів за 2016 р. Держаудитслужба доступу не отримала. І Кабмін цього не знає?

— Загалом ревізією АТ «Укргазвидобування» встановлено фінансових порушень, неефективних управлінських рішень, ризикових операцій, недоліків на суму 195 млрд грн, зокрема, порушень, що призвели до втрат фінансових матеріальних ресурсів, – 61,2 млрд грн; порушень законодавства у сфері закупівель – 16 млрд грн; фактів неефективних управлінських дій (рішень) або ризикових операцій, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, – 9,6 млрд грн і таких, що можуть призвести до втрат надалі, – 2,4 млрд грн; інші порушення та недоліки – 24,4 млрд грн.

 

Про реакцію борців антикорупціонерів

— Вам відома реакція СБУ, офісу Прокурора, Бюро економічної безпеки, САП та інших структур на звіт Держаудиту?

— Так, після надсилання Держадитслужбою матеріалів аудиту АТ «Укргазвидобування» до правоохоронних органів, у відповідь на звернення Держаудитслужби Офіс Генерального прокурора листом від 29.06.2022 No 31/2/2-43484-20 поінформував Держаудитслужбу про долучення отриманої копії акта ревізії фінансово-господарської діяльності АТ «Укргазвидобування» до матеріалів кримінального провадження від 24.04.2020 No 42020000000000776, а Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України – про долучення до кримінального провадження від 21.09.2020 No 52020000000000594 (лист від 23.06.2022 No 0411-220/10215).

Наразі матеріали зазначеної ревізії АТ «Укргазвидобування» є даними досудових розслідувань, що їх здійснюють згадані правоохоронні органи.

—  Про що свідчать основні результати діяльності «Укргазвидобування», які аналізував Держаудит? Чім їхнє завдання відрізняється від незалежного аудиту?

— Я вже казав, що основні результати аудиту – це виявлення порушень із встановлених Урядом завдань для наглядової ради та керівників «Нафтогазу». Серед таких порушень – це невиконання завдань з видобутку природного газу. Адже якби такі завдання були виконані, то на сьогодні Україна була енергетично незалежною країною, яка задовільняла б власні потреби природним газом більш ніж на 100%. Але склалась  абсолютно обернена ситуація – обсяги видобутку газу за останні роки постійно падають, а міф про успішний менеджмент «Нафтогазу» і далі поширюється.

—  На вашу думку, чому Кабмін і НАК не допустили державних аудиторів до документів 2016 року і чому обмежили 30 вересня 2021-го? Що це має означати?

—  Я не можу пояснити таку логіку. Але думаю, що якби був аудит ще і за той період, то фінансових порушень, неефективних управлінських рішень, ризикових операцій, недоліків могло бути не 195, а 250 млрд грн чи й більше.
Звідси можливі додаткові кримінальні справи.

— Як ви вважаєте, чому АТ «Укргазвидобування «вважає, що не є суб’єктом господарювання державного сектору економіки»? Все вирішує материнська компанія «Нафтогаз»?

— На скільки я розумію, то «Нафтогаз» не хоче щоб фінплани його великих дочірніх підприємств (УТГ, УГВ, УТН) затверджувались Кабміном, тоді не потрібно і звітувати про їх виконання за встановленою процедурою. Не потрібен нібито і контроль з боку Держаудитслужби. І тому «Нафтогаз» користується певною уловкою, бо затвердженню Кабміном підлягають фінплани підприємств державного сектору економік. «Нафтогаз» вважає, що його дочірні компанії належать йому, а не державі, тому він нібито сам має затверджувати їх фінплани, перевіряти звіти, здійснювати контроль.

Але згідно частини 2 статті 22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Є навіть рішення судів не на користь «Нафтогазу», в яких прямо зазначається, що дочірки «Нафтогазу» є суб’єктами господарювання державного сектору економіки. Зокрема у справі 910/5710/17 суд дійшов висновку про те, що державна частка у статутному капіталі АТ «Укртрансгаз» становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цього суб`єкта, а відтак за змістом норм частини 2 статті 22 ГК України АТ «Укртрансгаз» є суб`єктом господарювання державного сектору економіки».

— Хто несе відповідальність за бездарно «розтрачені» 195 млрд грн?

— Відповідальність за це несе наглядова рада «Нафтогазу» та голова «Нафтогазу», оскільки у визначених для них урядом завданнях було чітко зазначено, яких очікуваних результатів повинен був досягнути «Нафтогаз». Серед таких очікуваних результатів безумовно було і збільшення обсягів видобутку природного газу. Але це завдання наглядова рада та голова «Нафтогазу» провалили. А Держаудитслужба, звісно ж, перевіряє всі документи, відповідно до яких мали досягатись доведені показники. І коли ці показники не виконані, то це і є виявлення фінансових порушень, неефективних управлінських рішень, ризикових операцій, недоліків на суму 195 млрд грн, в тому числі і порушень, що призвели до втрат фінансових матеріальних ресурсів, – 61,2 млрд грн.

Тобто у тих, хто має нести відповідальність є конкретні імена - це члени наглядової ради і керівники «Нафтогазу».

—  Ця сума (195 млрд грн) не набагато менша тієї, яку Міненерго просить затвердити для НАКу у законопроекті №7427. І більшість у Раді прийняла цей законопроект у першому читанні! Як таке можливо на тлі війни і звернень за допомогою до всього світу?!

— Нажаль, поки керівництво країни не зробить відповідних висновків із наслідків, що призвели до кризових явищ на ринку природного газу, проблеми будуть тільки загострюватись.
Наслідок такого загострення вже можна відчувати - це те, про що Ви сказали – законопроект 7427.
Згідно цього законопроекту «Нафтогаз» хоче отримати із бюджету прямих дотацій на суму 188 млрд грн (без жодних розрахунків).

Шляхом маніпуляцій та шантажу «Нафтогаз» хоче «протягнути» у Верховній Раді України норму, згідно якої весь обсяг газу власного видобутку буде дотуватись із бюджету. Схема насправді дуже проста: прирівняти газ власного видобутку до імпортованого газу та отримувати із бюджету дотації, виходячи із безумних цін, що склались на європейських хабах.

— Міненерго презентує в Лугано інвестпроекти в енергетику на 120 млрд дол, не знаючи куди діваються кошти з «Укргазвидобування»?

— За останні роки сума інвестицій, яку зміг профінансувати «Нафтогаз», складає близько 15 млрд грн в рік. Це лише третина від тієї суми, що є у складі відпускної ціни газу для населення. Цей менеджмент «Нафтогазу» просто не здатен організувати та впроваджувати складні інвестиційні пректи у видобуток вітчизняного газу.

— Наскільки велика ймовірність ухвалення законопроекту 7427 і йому подібних найближчим часом? У турборежимі, за скороченою процедурою.

— Ймовірність ухвалення законопроекту 7427, нажаль, досить висока. Ми живемо в час, коли піар про успішність реформ на газовому ринку набагато переважає професійну думку та позицію – навіть незважаючи на те, що приймаються закони про подолання кризових явищ на ринку газу. Такий парадокс – чим більші кризові явища на ринку газу, тим «успішніша» реформа.

Як зарадити

— Днями ви брали участь у нараді РНБО. Її учасники кажуть, що ви гостро критикували НАК і застерігали, що виділяти їй кошти - то марна справа. Можете розповісти докладніше?

— Так, мова йшла про прогнозні ресурси надходження та споживання природного газу. Суть моєї позиції така.

Для проходження нового опалювального сезону в першу чергу необхідно визначити, якими ресурсами газу ми володіємо і яке прогнозне споживання очікується.
У травні Комітет з питань енергетики та ЖКП розглядав питання підготовки до наступного опалювального сезону. Були отримані матеріали різних міністерств, в тому числі до Комітету були надіслані матеріали НАК «Нафтогаз України» із прогнозним балансом надходження та споживання природного газу на 2 кв. 2022 – 1 кв. 2023 рр.

У поданих матеріалах НАК «Нафтогаз України» намагалась ввести в оману користувачів цієї інформації, запевняючи що газу власного видобутку недостатньо для виконання ПСО (в публічних заявах керівника Компанії Юрія Вітренка це звучить постійно).
Ось так це виглядало у представлених для Комітету матеріалах (Рис. 1.):

Подаючи інформацію таким чином у користувачів створюють враження, що для виконання ПСО не вистачає 3.9 млрд куб. м природного газу.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» до цих пір публічно заявляє про те, що власних ресурсів «Нафтогазу» недостатньо для виконання ПСО в період ІІ квартал 2022 р – І квартал 2023 р.

Але НАК «Нафтогаз України» свідомо обманює Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Президента України, РНБОУ та все суспільство, оскільки вказує у своїх розрахунках завідомо неправдиві дані.

На підтвердження неправдивості даних НАК «Нафтогаз України» наведу порівняльну таблицю (рис. 2), яка свідчить про неправдивість тверджень «Нафтогазу» про те, що газу власного видобутку недостатньо для покриття потреб ПСО для майбутнього опалювального сезону.

Рис. 2. Надходження та розподіл природного газу в Україні на ІІ квартал 2022 – І квартал 2023 рр. для потреб ПСО (млрд. куб. м)

 НАК «Нафтогаз України» свідомо не показує реальні обсяги газу, які є у його розпорядженні, а також завищує прогнозний розподіл газу при виконанні ПСО.

По суті НАК «Нафтогаз України» здійснює шантаж вищої законодавчої та виконавчої влади в Україні.

Саме на основі цієї неправдивої інформації були розроблені та подані до Верховної Ради України законопроекти 7427, 7428, 7429, згідно яких Компанія шантажем хоче заставити депутатів проголосувати за те, щоб із Державного бюджету України для НАК «Нафтогаз України» було виділено 188 млрд грн компенсацій.

При цьому ці 188 млрд грн (або 6 млрд дол. США) НАК «Нафтогаз України» хоче забрати із міжнародної допомоги, що надається для бюджетної підтримки нашої держави. Тобто із тих коштів, які повинні були б спрямовуватись на захист енергетичних об'єктів, на захист наших міст та потреби ЗСУ.

Але при наявності достатніх власних ресурсів природного газу та інших енергетичних ресурсів першочерговою необхідністю фінансування із державного бюджету є забезпечення надійного захисту стратегічних об'єктів держави, густонаселених міст, що можуть забезпечити лише Збройні Сили України.

Намагання НАК «Нафтогаз України» ввести в оману Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Президента України, РНБО України повинні бути терміново зупиненні, а керівник Компанії повинен понести відповідальність за шантаж вищої законодавчої та виконавчої влади в Україні та намагання використати 6 млрд дол. США міжнародної допомоги для покриття наслідків свого управління національною Компанією, що призвело до розриву ліквідності, відсутності належних коштів на рахунках та до негативного висновку аудитора щодо спроможності НАК «Нафтогаз України» вести свою подальшу діяльність без бюджетної підтримки та підтримки з боку Оператора ГТС.