Дві постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 та від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 наробили великого галасу на ринку електричної енергії.
В постановах висловлені правові висновки, що збільшення ціни в договорах, укладених відповідно до Закону «Про публічні закупівлі», не може бути більш ніж у 10 відсотків від початкової суми договору, що передбачено пунктом 2 частини п’ятої статті 41 цього Закону.
В силу статусу Великої Палати Верховного Суду її висновки обов’язкові для всіх судів у спорах щодо ціни електричної енергії для бюджетних установ та організацій. І нічого з цим не поробиш.
Є правда думка, що ситуацію може виправити Конституційний Суд, який отримав клопотання щодо перевірки наведеної вище норми Закону на відповідність Конституції України. Почекаємо, подивимось…
Чи можливо було уникнути такої ситуації для постачальників електричної енергії? Цілком. Достатньо було поглянути на інший енергетичний ринок – ринок природного газу.
Так трапилося, що постачання природного газу бюджетним установам та організаціям за вільними цінами стало можливим значно раніше, ніж постачання електричної енергії - з жовтня 2015 року. І вже тоді проблема збільшення ціни постала перед постачальниками газу.
Цінові стрибки на газ примушували його постачальників звертатися до територіальних органів Торгово-промислової палати для отримання документів, що підтверджували збільшення цін, зазвичай більш ніж на 10 відсотків.
Протягом місяця поставки було необхідно отримувати декілька висновків та підписувати декілька додаткових угод, що в подальшому отримало назву «каскадне» збільшення ціни.
І вже тоді прокуратура почала масово звертатися до судів з вимогами про визнання недійсними угод про таке збільшення. Судова практика хиталася то в бік прокурорів, то в бік постачальників.
Остаточну крапку на користь прокуратури поставила постанова від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19 Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Без цитати не обійтись: «…Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
І в даному випадку неважливо, який закон діє, попередній «Про державні закупівлі», чи «Про публічні закупівлі».
Логіка Верховного Суду залишається з 2021 року незмінною: ціна підвищується не більш ніж на 10 відсотків від суми договору. І це не залежить від того, що закуповується – газ або електрична енергія.
Варто зазначити, що для закупівлі газу існують певні додаткові можливості. Зокрема, у разі закупівлі споживачем - бюджетною установою та організацією газу на товарній біржі, яка відповідає вимогам Кодексу газотранспортної системи, то на таку закупівлю дія Закону «Про публічні закупівлі» не розповсюджується.
Пригадується, що таким вимогам формально поки відповідає тільки одна товарна біржа. Але це краще, ніж нічого.
Безумовно, споживач в силу певної своєї інертності на біржу не поспішає. Хоча з часом ситуація може змінитися.
З закупівлею електричної енергії та збільшенням її ціни таких альтернатив немає, тому прийдеться працювати в існуючому правовому полі. Закон «Про публічні закупівлі» містить такі можливості.
Так, він дозволяє використовувати для зміни ціни зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Ринок електричної енергії має сегменти: ринки «на добу наперед», внутрішньодобовий, балансуючий. Тому можливо застосувати формулу розрахунку коливання на ринку: середньозважена ціна за попередній місяць (РДН +ВДР + Балансуючий )/3) / (середньозважена ціна за розрахунковий місяць (РДН +ВДР + Балансуючий)/3). В подальшому, в залежності від розрахунку коливання, ціна електричної енергії збільшується або зменшується.
Здається, такий підхід більш ринковий, ніж редакція постанови Кабінету Міністрів від 12 жовтня 2022 р. № 1178, яка пропонує застосовувати середньозважені ціни на електроенергію лише на ринку «на добу наперед».
В будь-якому разі слід не чекати змін до законодавства, а діяти в межах існуючого законодавства.
ПРО ПРОБЛЕМУ 10 ВІДСТОКІВ МОЖНА ТАКОЖ ПОЧИТАТИ ТУТ:
Судова «стеля» проти букви закону: як 10 % стали абсолютом
