Втім, парадокс пояснюється просто: імпорт — це не «світло в розетці», а лише додаткове джерело потужності. Щоб електрика дійшла до конкретного кварталу або будинку, мають працювати магістралі, підстанції та розподільчі мережі — саме там сьогодні найбільші проблеми. Питання додатково загострюється тим, що після масштабних обстрілів на початку грудня було зменшено потужність АЕС (які є базовою генерацією української енергосистеми). За даними МАГАТЕ, пошкодження мереж призвело до зупинки деяких блоків або переведення їх на знижену потужність. Тому тема імпорту останнім часом обговорюється дуже жваво на всіх рівнях. Трамп, як діючий президент США, також тримає питання енергетичної безпеки регіону в полі зору.
Цифри без прикрас: імпорт росте, експорт падає
Вже листопад показав системний розрив. Експорт електроенергії впав на 94% порівняно з жовтнем 2025 року — до 5,3 тис. МВт·год, а з 11 листопада фактично зупинився. Нагадаємо, що в жовтні експорт української електрики знизився порівняно з вереснем на 85%. Імпорт, навпаки, зріс на 17% — приблизно до 415 тис. МВт·год і став максимальним від початку року. Даних за грудень ще немає, але вже зрозуміло, що Україна другий місяць поспіль залишається нетто-імпортером електроенергії. Структура постачання дещо змінилася: найбільшим постачальником, як і в жовтні, є Угорщина (близько 44%), але відчутно зросли частки Словаччини (у 10 разів) і Молдови (у 2 рази). Водночас Польща та Румунія «просіли» у структурі імпорту. З 1 грудня максимальний доступний перетин для імпорту було збільшено з 2,1 до 2,3 ГВт, але слід зазначити, що обидві цифри поки є швидше теоретичними. Адже середнє фактичне використання перетину в листопаді становило лише близько 27%, з піками до 88% у поодинокі години.
Мегавати застрягають у мережі: п’ять причин
Ресурс є, але не завжди там і тоді, де він потрібен. Можна виділити головні причини того, чому навіть наявна електроенергія не доходить до кінцевого споживача: Пошкоджені коридори «захід-схід». Масовані обстріли руйнують високовольтні магістралі та вузлові підстанції, тому імпортовану електрику фізично важко перекачати із заходу в центр, схід і південь країни. Дефіцит внутрішньої генерації у пікові години. Споживання у вечірні години не покривається слабкими резервами генерації. Імпорт допомагає, але не здатний повністю замінити маневрові потужності. Проблеми з балансуванням системи. Диспетчер енергосистеми («Укренерго») не може покладатися лише на імпорт: потрібні резерви на місці, щоб тримати частоту й реагувати на пікові навантаження. Пріоритетність забезпечення. В умовах дефіциту першими живляться критичні об’єкти (лікарні, водоканали, транспорт). Домогосподарства отримують жорсткіші графіки погодинних відключень (ГПВ). Дефіцит обладнання. Трансформатори та вимикачі — це дороге обладнання, яке довго виготовляється. Склади виснажуються, що уповільнює відновлення «вузьких місць» мережі. Ринок реагує на дефіцит ціною. У листопаді 2025 року український ринок «на добу наперед» став одним із найдорожчих у Європі (близько 140 євро за МВт·год), тоді як у Швеції ціна становила приблизно 36 євро/МВт·год, а у Франції — 43 євро/МВт·год.
Європейський фон: чужий профіцит — не наша страховка
ЄС посилює міждержавні перетоки, що знижує ціни й додає гнучкості. У 2024 році Франція наростила атомну та гідрогенерацію, ставши найбільшим експортером у регіоні. Проте французький профіцит не є «чарівною пігулкою» для України через асиметрію часу та місця: надлишки виникають тоді, коли у нас інший профіль навантаження.
Коли відключення можуть зменшитися «Укренерго» очікує поступове скорочення обмежень у міру ремонту пошкоджених об’єктів (за умови відсутності нових атак). Уряд синхронізує відновлення, будівництво захисних споруд та підключення когенераційних установок, що додасть локальної потужності.
Без ілюзій: як скоротити відключення
У найближчі тижні ставка — на швидкість відновлення пропускної спроможності критичних коридорів. Паралельно потрібно приєднувати до мережі газопоршневі та газотурбінні установки в дефіцитних вузлах. У перспективі необхідно 3,5–4 ГВт нової децентралізованої маневрової генерації: газові установки, когенераційні кластери та мікромережі. Це зробить систему менш залежною від кількох великих вузлів.
Висновок без самообману
Імпорт із потенціалом у 2,3 ГВт — це порятунок, але не панацея. Поки пошкоджені лінії та вузли передачі, мегават з-за кордону не перетвориться на світло в оселях. Шлях до стабілізації лежить через швидкий ремонт мереж, децентралізацію генерації та впровадження програм керованого попиту.
