«Оптимізація в двох словах»
Верховна Рада намагалася спростити структуру Оператора ГТС - з дворівневої до однорівневої (позбувшись МГУ).
Якщо раніше було надто заплутано: Міністерство, МГУ, яке володіло ВАТ «Оператор ГТС», тепер законодавці «спростили» ситуацію: буде Оператор ГТС, підпорядкований Міненерго.
Закон прийняли в цілому 250 голосами нардепів.
Поспішали, бо має буте підтвердження ВР закону – МВФ і інвестори чекали до кінця липня.
Наші партнери в ЄС і Енергетичне товариство тепер думають, як сертифікувати реформованого Оператора ГТС України (ОГТСУ)? Мовляв порушено низку законів. То розберіться! Адже ви самі визнали, що сертифікували кілька років тому ОГТСУ за вашими ж правилами при його конфліктній системі управління?! А тепер назадки? Якось несерйозно буде виглядати.
Хоча до «оптимізаційного» закону і у нас є чимало, найперше юридичних запитань.
Ви помічали, що «оптимізація» (податків, структур управління тощо) будь-якого потенційно прибуткового державного підприємства майже завжди асоціюється з корупцією, порушенням законодавства і врешті спробою рейдерства, або незаконною передачею акцій (а відтак і капіталу держмайна)? Думаємо, помічали не один раз. Не стверджуємо, що саме так відбудеться і з Оператором ГТС України. Але ухвалений Верховною Радою 28 липня Закон № 9311-1-д (якщо його підпише Президент, в чому також немає сумніву) дає підстави так думати.
Сама досконалість
Здавалося, що прийняті 31 жовтня 2019 року Закон України № 264-IX
та 3 грудня 2019 року Закон України № 314-IX з відокремлення діяльності з транспортування природного газу (той самий анбандлінг) не залишали сумнівів: наш Оператор ГТС - сама досконалість. Але виявилося, що ні – реформам немає меж.
За підрахунками «ЕнергоБізнесу», щодо оптимізації структури Оператора ГТС було подано на розгляд всього п'ять законопроектів: 9311, 9311-1, 9311-2, 9311-3, 9311-4.
Потім 9311-1 повернули на доопрацювання. І на його основі комітет розробив законопроєкт 9311-1-д. Саме цю редакцію в комітеті затвердили до другого читання.
Олексій Кучеренко подав законопроект 9311-2, потім його відкликав та доопрацював разом з Юлією Тимошенко.
До речі, проєктів цих законів на сайті Верховної Ради не знайти, не знаючи специфіку нинішньої пошукової системи і їх внутрішнього кодування. Це не дозволяє проникнути у глибину глибин та зрозуміти, чого тоді не вистачило для творчого завершення процесу? І навіщо було створювати таку складну систему управління Оператором ГТС? Цього ж насправді ніхто не вимагав. Таким чином лише заклали конфлікт між АТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ) як керівною компанією і ВАТ «Оператор ГТС».
Іще цікавий момент. Незадовго до прийняття Верховною Радою «оптимізаційного» закону про Оператора ГТС з’явилося прикметне розпорядження Кабміну від 19 червня 2023 р. № 541-р «Деякі питання діяльності акціонерного товариства “Магістральні газопроводи України”. В ньому сказано, що відповідно до абзацу шостого частини третьої статті 44 Закону України “Про Кабінет міністрів України” погоджується спрямування за результатами фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства “Магістральні газопроводи України” в 2022 році на виплату дивідендів 50 000 тис грн». Це також «оптимізація»?
Газотранспортна система була перлиною України і поки ще є. Але вже без того блиску, який засліплював багатьох в Україні, Європі і найперше російському «Газпрому».
Путін офіційно прийшов до влади в РФ в 2000 р. На власні очі бачили його новорічне привітання громадян, що дуже здивувало – президентом РФ юридично ще був Єльцин…
Проте плани позбутися транзиту через Україну в ЄС існували і поступово втілювалися давно: спочатку «Північний потік-1», далі «Північний потік-2», «Турецький потік» на тлі блокування проходу через Босфор в Чорне море LNG-танкерів в Україну і призабутого «Голубого потоку».
Читання проєкту Закону №9311-1-д за відсутності його офіційного остаточного тексту все одно переповнює бурхливими почуттями причетності до нового етапу у розвитку юридичної науки.
Без цитати не обійтися. Тим більше, що це думка Головного науково-експертного управління Верховної Ради України: «Насамперед звертаємо увагу, що проєкт стосується врегулювання відносин між двома конкретними юридичними особами… Зазначимо, що такий підхід не узгоджується із правовою природою закону як нормативно-правового акту вищої юридичної сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини».
Важко не погодитись. Але якщо треба оптимізувати, то треба. Навіть, якщо цьому перешкоджає запропонований перелік положень законодавства, що не підлягають застосуванню. Оптимізація…
Тим більш ідея вірна – передача корпоративних прав оператора у власність держави після того, як за них сплатили з державного бюджету понад 3 млрд грн, попереднього власника АТ «Укртрансгаз» грошима побавили.
Хоча власність держави ще не означає контроль і управління. В дусі керівних принципів ОЕСР з метою уникнення протиправного, як кажуть численні фахівці, втручання держави в Операторі запроваджується наглядова рада. Нічого з цим не поробиш, наглядова так наглядова. Партнери наполягають.
А якщо вона (наглядова рада) не буде утворена до 31 жовтня 2023 року, наглядати та контролювати Оператора ГТС поки буде держава в особі Міненерго. Проте не все. Крім призначення та звільнення з посади керівника та/або членів виконавчого органу.
ГТС – у спадок?
Дивна така ситуація, коли посада керівника Оператора ГТС може бути зайнята так довго, як треба (кому?). Залишилося передбачити передачу її у спадок, і юридична наука отримає гарний поштовх до розвитку.
А спадкувати є що. Не дивлячись навіть на припинення транспортування газу у митному режимі, «транзит» без Оператора ГТС неможливий згідно діючим нормам. Тому доведеться вітчизняним споживачам в недалекому майбутньому затягнути паски.
Не зайвим Оператору буде і запроваджене НКРЕКП те, що отримало назву добове балансування у вітчизняному виконанні.
Ні, добове балансування існує. Регламент 312 європейці прийняли. А НКРЕКП зробило транспозицію цього Регламенту, тобто дослівне внесення до нашого законодавства. І поки юристи ламають голову, що перше - Регламент чи Кодекс газотранспортної системи, хто має право робити транспозицію - Верховна Рада чи НКРЕКП, Оператор непогано на балансуванні заробляє, тільки про це нікому не говорить.
У підсумку логіка подій наводить на роздуми, що ця реформа Оператора ГТС далеко не остання. Оптимізувати можна ще багато чого. Наприклад, власне газотранспортну систему. Точніше її зайві магістральні трубопроводи.
КОМЕНТАР
Проте крім чотирьох законопроектів народних депутатів, зведених в один, існував альтернативний - від Олексія Кучеренко і Юлії Тимошенко («Батьківщина)».
Порівнявши законопроекти, «ЕнергоБізнес» звернувся за коментарем до співатора альтернативного законопроекту – народного депутата Олексія Кучеренко.
— Важко не помітити різницю навіть у назвах доопрацьованого комітетського законопроекту і поданим Вами і Юлією Тимошенко – «Про оптимізацію структури власності оператора Єдиної газотранспортної системи України».
— Думаю, що перед тим, як почати відповідати на запитання, я маю нагадати читачам що відбулося у далекому 2019 році.
Коли приймався сумнозвісний закон про анбандлінг (№ 264-IX від 31.10.2019), нас запевняли, що він є взірцем досконалості у вирішенні питання відокремлення Оператора ГТС від «Нафтогазу» та створює найкращі засади для подальшої незалежної роботи нового Оператора ГТС та його управління з боку держави.
Натомість після його прийняття для нового Оператора ГТС відійшла лише «гола труба», без належної ремонтної бази та будівництва, та головне - було розірвано технологічний ланцюг роботи Єдиної газотранспортної системи України, відокремивши ПСГ (підземні сховища газу) від газотранспортної системи.
— Чи можемо ми вже говорити про якісь наслідки законопроєкту 2019 року (№ 264-IX від 31.10.2019)?
— Так, після такого «досконалого» анбандлінгу новий «незалежний» Оператор ГТС вже опинився на межі банкрутства — зі збитками понад 12 млрд грн та безнадійною дебіторською заборгованістю в сумі понад 40 млрд грн.
У кінці 2024 року закінчується контракт на транзит газу через територію України. Після закінчення транзиту Оператор втрачає 80% свого бізнесу і як наслідок взагалі може втратити сенс в окремому існуванні.
На даний час доходи від транзиту є основним джерелом для утримання росту тарифу на транспортування газу для споживачів України, тому вже сьогодні потрібно приймати рішення щодо об'єднання ГТС та ПСГ під егідою оператора Єдиної газотранспортної системи України.
— Що Вас, як законодавців, не влаштовує в спільному законопроекті 9311-1-д? Адже в усіх законопроектах йдеться про переведення Оператора ГТС на більш просту, однорівневу структуру?
— На нашу думку, до законопроєктів 9311, 9311-1, 9311-3 та 9311-4 була ціла низка зауважень юридичного характеру: щодо одноразовості процедури, не передбаченої чинними Цивільним і Господарським кодексами, щодо суб’єктів управління, проведення державної реєстрації тощо.
Якщо коротко, то ми пропонували, щоб все майно, яке перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами і зберіганням у підземних газосховищах, має бути передано акціонерному товариству, 100% акцій якого знаходиться у власності держави та не можуть бути відчужені.
Це має бути зроблено не так, як пропонувалося законопроектом 9311, що передбачав передачу майна від державного АТ до збиткового, збанкрутілого та безперспективного ТОВ (!), яким на сьогодні є Оператор ГТС, а до повноцінного акціонерного товариства, 100% акцій якого знаходиться у власності держави, з відповідним капіталом.
Саме такі зміни наша команда пропонувала альтернативними законопроектами, оскільки вони, на відміну від урядових пропозицій, забезпечать справжні зміни в управлінні державними ГТС та ПСГ і створять реальні перспективи для подальшої ефективної роботи Єдиної газотранспортної системи України.
— Чому ви пропонуєте повернутися до Єдиної газотранспортної системи?
— Саме поняття Єдиної газотранспортної системи закладене у Законі України "Про трубопровідний транспорт". Відповідно до частини сьомої статті 7 Законі України "Про трубопровідний транспорт" передача майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах здійснюється без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України.
Таким чином це вже є нормою діючого законодавства. Але нами пропонується застосувати чітке визначення, що "Єдина газотранспортна система України – це виробничий комплекс, що складається з магістральних газопроводів, підземних сховищ газу та інших організаційно і технологічно пов'язаних з ними об'єктів та споруд, призначених для транспортування, розподілу і зберігання природного газу".
Крім цього пропонується і визначення, хто є оператором Єдиної газотранспортної системи – «це державне підприємство, до якого відповідно до законодавства здійснюється передача об’єктів державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах без права відчуження".
Об’єднання ГТС з ПСГ дозволить швидко оптимізувати газотранспортну систему України та реагувати на ті виклики, які сьогодні стоять перед державою, і в першу чергу це стосується енергетичної безпеки нашої держави.
— Перше засідання ТСК, яку Ви очолюєте, було присвячене саме аналізу ситуації в і з Оператором ГТС. Висновки були «плачевні». Ваш законопроект – результат, зокрема, аналізу роботи ТСК?
— Так, дійсно майже рік назад було проведено засідання нашої спеціальної комісії щодо кризового стану Оператора ГТС та його основних причин. Тоді присутні члени наглядової ради поінформували членів комісії про критичний фінансовий стан Оператора ГТС, про ряд значущих порушень у фінансовій звітності, виникнення проблем добового балансування, наявності значних проблем державного регулювання роботи Оператора ГТС, тощо. Крім цього було повідомлено про невиконання керівником ТОВ ОГТСУ рішень наглядової ради а також про пропозиції наглядової ради звільнити С. Макогона з посади генерального директора ТОВ ОГТСУ.
За підсумками того засідання спеціальною комісією було прийнято рішення звернутись до Кабінету міністрів України щодо виявлених ТСК підстав для невідкладного прийняття організаційно-розпорядчих рішень для відновлення керованості ТОВ ОГТСУ, а також звернутись до Державної аудиторської служби щодо необхідності в межах своїх повноважень терміново перевірити діяльність ТОВ ОГТСУ.
На скільки мені відомо, на даний час Держаудитслужба закінчила перевірку ТОВ "ОГТСУ". Мною вже підготовлено та буде спрямовано відповідне звернення до ДАСУ щодо результатів такої перевірки.
У вересні 2022 року було проведене чергове засідання комісії за наслідками зустрічі представників ТСК з членами наглядової ради АТ "Магістральні газопроводи України" щодо ефективної моделі корпоративного управління Оператором ГТС. Тоді члени наглядової ради повідомили , що наглядовою радою, в межах власних повноважень та відповідно до принципів та стандартів корпоративного управління, було припинено повноваження генерального директора ТОВ «Оператор ГТС України» Сергія Макогона.
Члени наглядової ради АТ МГУ наголосили на необхідності прийняття ряду рішень для істотного покращення роботи Оператора ГТС, включаючи питання переходу до моделі єдиної компанії замість наявних двох. З цією метою наглядова рада пропонувала внести відповідні зміни до законодавства, для вирішення наявних проблем та впровадження ефективної моделі корпоративного управління Оператором української газотранспортної системи.
Тоді наша ТСК, з метою забезпечення ефективної роботи оператора газотранспортної системи України як основи енергетичної безпеки держави, звернулася до Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг з пропозицією невідкладного розгляду питання щодо реформування корпоративного управління оператора газотранспортної системи України» та підготовки узгодженого проекту закону.
Тому відповідаючи на Ваше запитання – так, при підготовці нашого альтернативного проекту закону було враховано результати проведеної роботи ТСК щодо ефективності управління об’єктами державної власності (газотранспортної системи України) та дотримання ТОВ ОГТСУ рішень та заходів із забезпечення енергетичної безпеки.
— Оператор ПСГ працює на базі «Укртрансгазу» (засновником і власником якого є «Нафтогаз»), як і сервісні служби, хоча вони виведені у більшості зі складу УТГ. І на відміну від інших компаній НАКу є порівняно прибутковим. Чи не станеться так, що поєднання з оператором ГТС не сприятиме обопільному розвитку і створенню хабу, а навпаки пришвидшить банкрутство обох цих операторів?
— Я вже зазначав, що 80% всього бізнесу Оператору ГТС – це транзит газу через територію України. Вже сьогодні обсяги транзиту російського газу стрімко падають. Об’єднання ГТС з ПСГ дозволить швидко оптимізувати газотранспортну систему України, що в свою чергу надасть можливість розробляти та пропонувати нові інтегровані послуги для західних та вітчизняних клієнтів, що сприятиме розвитку внутрішнього ринку природного газу та можливості створення в Україні Східноєвропейського "газового хабу". Якщо цим займатись професійно та наполегливо, то створення такого хабу не є неможливим.
В цілому пропонований нами альтернативний законопроект – це і є професійний та системний підхід до вирішення проблеми. Натомість урядовий законопроект – це чергове гасіння пожежі та відкладення проблеми до наступної "пожежі".
