За період повномасштабної війни прасй-кепи неодноразово ставали бар’єром для імпорту електроенергії, тоді коли виникав дефіцит власних потужностей. В моменти, коли ринкова ціна електроенергії в країнах Європи ставала вищою за прайс-кепи, комерційний імпорт зупинявся. І тоді залишалось два варіанти – або запроваджувати графіки обмежень, або ж залучати аварійну допомогу, щоб покривати дефіцит.
Така ситуація особливо гостро спостерігалась влітку 2023 року.
Проблемою залучення аварійної допомоги є те, що часто вона дорожча ніж комерційний імпорт, а також те, що вона не гарантована.
Сусідні країни просто можуть відмовити у наданні аварійної допомоги, і тоді доведеться вдаватися до обмежень. У випадку ж імпорту, особливо зва довгостроковими двосторонніми договорами, європейські виробники планують і зобов’язані здійснити поставку.
Ще однією стороною, яка активно включається до обговорень, коли постає питання технічного обмеження імпорту через прайс-кепи, є регулятор, депутати та інші посадові особи. В цьому разі активно пропонуються різного роду нові моделі ПСО. Типу зобов’язати когось купувати електроенергію в Європі за високою ціною, а продавати її на внутрішньому ринку за нижчою ціною. Вочевидь, такі пропозиції не підкріплені обґрунтуваннями з оцінкою макроекономічного ефекту і впливу на фінансовий стан тих компаній, які зобовʼяжуть здійснювати таку збиткову діяльність.
Великі споживачі енергії під час дискусій про підвищення граничних цін говорять про ризики зростання ціни електроенергії.
Але сам факт підвищення прайс-кепів не означає пропорційного зростання ринкових цін.
Приклад ринкової ціни в денні години, про що я писав минулого тижня, показує, що ціна може перебувати на рівні суттєво нижчому ніж граничне обмеження.
При цьому, традиційно Енергетичне співтовариство давно говорить про те, що ця практика має бути залишеною в минулому, адже обмеження викривлюються ринкові сигнали і по суті обмежують інтерес бізнесу інвестувати в генерацію. У випадку роботи на балансуючому ринку, цей інтерес ще й додатково підривається багатомільярдними боргами. Заборгованість перед системним оператором НЕК «Укренерго» на балансуючому ринку перевищила 34,3 млрд грн: за 9 місяців 2024 р. борги зросли на 11,4%.
Але, мабуть, ключове, шо потрібно буде враховувати при перегляді цін, це зіставлення з очікуваними цінами в Європі в періоди дефіциту. Взимку зросте попит і власних потужностей не вистарчатиме для покриття попиту протягом майже кожної години у добі. В таких умовах потрібно забезпечити максимальний імпорт, щоб скоротити масштаби відключень. А тим більше, що ми очікуємо зростання дозволеної потужності імпорту з 1,7 до 2,2 ГВт.
