Автори: О.Мартинюк, Л.Уніговський
Позиціонування Системи з розподіленою генерацією
- З’єднана із мережею система розподілених генеруючих потужностей орієнтована переважно на синхронний, а не острівний режим роботи, але з можливістю роботи в енергоострові.
- Економічно збалансована і окупна (для синхронного режиму).
- У випадку системної аварії, блекауту, чи у разі застосування заходів з примусового обмеження споживання дозволяє живити об’єкти критичної інфраструктури і підвищити надійність електропостачання споживачам територіальної громади, в тому числі населенню.
Мета створення:
- безпекова - підвищення безпеки постачання електричної енергії споживачам, учасникам Системи з розподіленою генерацією;
- економічна - отримання економічних переваг для учасників Системи з розподіленою генерацією. Зокрема, можливість додаткового прибутку активних споживачів та/або виробників електроенергії, постачання електроенергії за взаємоприйнятними цінами, можливість укладання довгострокових корпоративних договорів між виробниками/активними споживачами та локальним «офтейкером».
Юридична архітектура Cистеми з розподіленою генерацією та принципи її роботи
Відповідно до позиціонування та мети, вбачається два юридичні механізми створення та функціонування Системи з розподіленою генерацією.
- Спрощена, без набуття права власності (оренди, управління) локальною мережевою інфраструктурою. В такому випадку створюється юридична особа (потенційно – за ініціації органів місцевого самоврядування), що виконує функції постачальника та агрегатора (після внесення змін до ЗУ «Про ринок електричної енергії). Зазначений суб’єкт господарювання купує і продає електричну енергію у локальних виробників / активних споживачів, в тому числі за довгостроковими контрактами, надає послуги з агрегації та управління попитом. Система економічної взаємодії – NetBilling (для активних споживачів), довгострокові корпоративні договори та балансуючі групи (для локальних виробників). Договір постачання має передбачати безперервність постачання (за виключенням форс-мажору) для споживачів – об’єктів критичної інфраструктури, і посилені гарантії постачання для інших споживачів (зокрема, регламентована максимальна тривалість і частота відключень). Розподіл електричної енергії здійснюється діючим ОСР (як і функції ППКО), водночас локальна мережева інфраструктура зазнає трансформації у відповідності до потреб Системи з розподіленою генерацією. А саме - підвищення рівня контролю за режимами роботи розподільчої мережі, обліку, автоматизації та управління. Така мережа повинна секціонуватись на збалансоване навантаження, мати можливість заживлювати об’єкти критичної інфраструктури, дотягнутись опорною напругою до інших джерел живлення (генеруючих установок споживачів та локальних виробників, в тому числі з ВДЕ), а також масштабуватись, залучаючи додаткових споживачів у разі зростання доступної потужності.
- Ускладнена, із набуттям у власність (права управління) локальною мережевою інфраструктурою. Правова модель функціонування залишається незмінною, проте до функціональних завдань такого «постачальника-агрегатора» додається безпосереднє управління малою системою розподілу та її розвиток (згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії», відокремлення функцій оператора системи розподілу та постачальника не є обов’язковим у разі, якщо кількість приєднаних споживачів до такої системи розподілу не перевищує 100 тисяч).
Для обох архітектур Системи з розподіленою генерацією існують як спільні, так і індивідуальні технічні, економічні і правові виклики.
- Питання постачання електричної енергії населенню. На даний час, в рамках універсальної послуги та встановленої Урядом пільгової ціни для побутових споживачів (і прирівнених до них непобутових), здійснювати постачання населенню може лише Постачальник універсальних послуг, отримуючи відповідну компенсацію через механізм ПСО. Створений незалежний постачальник – агрегатор (юридично постачальник за вільними цінами) має право перебрати на себе постачання населенню територіальної громади, але без компенсації за ПСО. Зважаючи на встановлену Урядом пільгову ціну для населення (4,32грн/кВтгод) та наявні коефіцієнти зонності (0,5 для періоду з 23 по 7 години), такий постачальник нестиме непокриті збитки. Тобто, залучення населення до Системи з розподіленою генерацією – малоймовірне.
- Законодавче обмеження агрегатора бути постачальником для тих споживачів, з якими укладені послуги з агрегації. Це заблокує реалізацію механізму нетбілінг для активних споживачів.
- Законодавче обмеження укладати виробникам (в тому числі малій розподіленій генерації, за виключенням генерації з ВДЕ) двосторонні договори продажу електроенергії визначеним постачальникам. Наразі такі виробники зобов’язані продавати електроенергію лише на електронних аукціонах. Це фактично унеможливлює укладання корпоративних договорів купівлі / продажу електроенергії із локальним постачальником-агрегатором.
- Проблема залучення ОСР до участі в функціонуванні локальної системи розподілу і фактично примушування оператора інвестувати значні кошти в модернізацію мережевої інфраструктури для виконання функціональних завдань Системи з розподіленою генерацією (посилення безпеки постачання електроенергії її учасникам, для варіанту 1).
- Необхідне оновлення Правила побудови і експлуатації мереж до 35 кВ та внесення відповідних змін до КСР, для зазначення вектору технічної модернізації мережевої інфраструктури. Оновлення Планів розвитку мереж та інвестиційних програм ОСР.
- У разі створення малої системи розподілу (варіант 2), існують обмеження, які унеможливлюють її роботу відповідно до потреб Системи з розподіленою генерацією. Ця мала ОСР має отримати ліцензію та відповідати ліцензійним вимогам щодо таких систем. А саме - заборона розподілу електричної енергії побутовим споживачам, заборона транзиту електроенергії (необхідно уточнити, чи підпадає сюди видача потужності локальною генерацією за межі мОСР).
- Потребує змін процедура застосування заходів із примусового обмеження електропостачання, яка може ініціюватися НЕК «Укренерго» у разі дефіциту генеруючих потужностей в ОЕС України (або мережевих обмежень), для споживачів Системи з розподіленою генерацією (у разі наявності значних локальних генеруючих потужностей).
- Необхідність окупності нових проектів з розвитку розподіленої генерації, зокрема, шляхом визначення довгострокової ціни на природний газ для ГПУ/ГТУ (на кшталт газового CPPA для нових генеруючих потужностей).
- Відсутні типові рішення (технічні, юридичні), проекти договорів, довідкова інформація, дорожні карти щодо створення Систем з розподіленою генерацією, робочі семінари, конференції, робочі групи тощо.
- У разі створення енергокооперативу на основі територіальної громади з функціями Системи з розподіленою генерацією – питання його організації, управління, власності.
- Хто і у який спосіб буде забезпечувати баланс Системи з розподіленою генерацією у разі роботи в енергоострові чи з обмеженими перетоками. Тобто, хто має надавати команди локальним виробникам на запуск /зміну навантаження генеруючих потужностей, і за яким механізмом буде здійснюватись оплата цих послуг (якщо ОСР – то необхідна імплементація 4-го енергопакету, яка надає право ОСР закуповувати обмежений перелік доппослуг).
- Неврегульовані питання розрахунку і оплати небалансів у разі системної аварії в ОЕС України з утворенням енергоостровів (якщо були здійснені заходи з купівлі / продажу електроенергії з/в Систему з розподіленою генерацією).
На наш погляд, після відповідей на сформульовані вище питання можна буде підготувати загальні рекомендації для територіальних громад, аналогічних по структурі споживання Долинській громаді.
