Наш старый сайт

Шлях до Європи

Шлях до Європи

19.07.2022

Українська енергетична система змогла 16 березня 2022 року екстрено синхронізуватись з ENTSO-E, мережею континентальної Європи, після трьох тижнів надважкої роботи в ізольованому режимі, який розпочався в день повномасштабного вторгнення росії в Україну. І вже лише за 3,5 місяці після екстреного приєднання до ENTSO-E розпочалися комерційні поставки до країн Європейського Союзу.

Перший експорт в синхронну зону континентальної Європи пішов 30 червня - до Румунії, і вже за тиждень – до Словаччини. На черзі – Угорщина. Серед найбільших експортерів-виробників зараз «ДТЕК Західенерго» та «Енергоатом», серед експортерів-постачальників – «ЛЕ Трейдінг Україна», «ЕРУ Трейдінг».

Проте, слід вказати, що фактично першою країною Європейського Союзу, до якої Україна розпочала поставки електричної енергії після синхронізації – це Польща, яка вже отримує українську електроенергію з 30 березня. Але поставки до цієї країни відбуваються через відокремлену лінію з однієї з теплоелектростанцій.  

 

Потенціал під різними кутами

Зараз обсяг експорту електричної енергії до країн Європейського Союзу (окрім Польщі) обмежений потужністю в 100 МВт. Зараз цю потужність Румунія та Словаччина ділять навпіл – по 50 МВт.

Згодом планується розширення можливостей, за умов стабільної роботи синхронізованих між собою енергетичних систем. Тобто, зараз має такий «тестовий режим», в якому європейці вивчають вплив приєднання такої великої енергосистеми як українська до європейських мереж.

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль вважає, що потенціал експорту – 2,5 ГВт, що, за його словами, дозволить державі отримувати 70 млрд гривень щорічно. Водночас, міністр енергетики Герман Галущенко вказує, що технічно зараз ми вже маємо технічні можливості експортувати близько 1700 МВт, а в перспективі (мабуть, достатньо дальній) – до 6 ГВт.

Найбільш реальні цифри щодо розширення експорту до кінця цього року – 800 МВт.

Підвищення можливостей для комерційних перетоків залежить і від технічних аспектів – встановлення статичних синхронних компенсаторів реактивної потужності (STATCOM), на яке потрібно близько року часу. Водночас, частковою заміною STATCOM можуть бути системи зберігання енергії, які вже є повноцінними учасниками ринку електроенергії. До речі, деякі компанії вже розглядають їх встановлення на свої станціях, що, в свою чергу, має як підвищити надійність енергетичної системи, так і збільшити можливості експорту.

 

Що маємо на сьогодні?

Оператор системи передачі «Укренерго» проводить добові аукціони з розподілу пропускної спроможності, які є додатковим джерелом доходів для національної компанії. З 30 березня (перший аукціон відбувся 28 червня, за 2 дні до фактичної поставки) по 16 липня НЕКу вдалося вже заробити 273,5 млн грн. На початку липня Володимир Кудрицький повідомляв, що за останні три місяці війни для участі в аукціонах зареєструвались 42 нові компанії, що вже більше, ніж за весь минулий рік.

Відповідно до Порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, доходи, отримані від аукціонів, мають використовуватись виключно для гарантування фактичної наявності РПС або на інвестиції в розширення торговельних можливостей, будівництво нових міждержавних ліній. Тобто, поки ці кошти не можуть бути спрямовані на інші цілі.

«В умовах війни всі ці гроші можна було би використати, як додатковий ресурс для розрахунку на балансуючому ринку та за ПСО. Це дасть виробникам електроенергії та іншим учасникам ринку додаткові кошти, щоб профінансувати свою підготовку до ОЗП - виконати необхідні ремонти енергоблоків, забезпечити їх паливом. Таким чином, доходи від експорту можуть бути використані, щоб гарантувати безперебійне постачання електроенергії нашим громадянам та ЗСУ під час наступної зими. Для цього необхідно ухвалити зміни до Закону України «Про ринок електроенергії», які дозволять спрямувати гроші від перетину на такі потреби», - так коментував можливість використання доходів з перетину голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Водночас, граничні ціни за перетин, за результатами добових аукціонів, є достатньо високими, через значну конкуренцію. На деякі години пікового навантаження ціна могла сягати 10 000 – 11 000 грн/МВт-год. Хоча, наприклад, раніше, ще до синхронізації, гранична ціна не перевищувала 3 000 грн/МВт-год. Зараз, фактично, плата за перетин може займати весь спред або навіть перевищувати спотову ціну на європейському ринку. 

Середня погодинна гранична ціна перетину за напрямом Україна-Румунія, за 30.06-16.07, грн/МВт-год

Між українськими та європейськими цінами на спотових ринках – значна різниця. Особливо, це спостерігається протягом останніх кількох тижнів – ціни на ринку «на добу наперед» у Європі сягають на деякі години 500 €/МВт-год. Також, ціни ф’ючерсів у європейських сусідів (Угорщина, Словаччина) на зимові місяці на базове навантаження перевищують 500 €/МВт-год, на пікове – на рівні 700 €/МВт-год. В Україні базове навантаження як на ринку двосторонніх договорів, так і на ринку «на добу наперед» не сягає навіть 100 €/МВт-год.

 

 

Порівняння індексів ціни базового навантаження в Україні, Румунії, Словаччині та Угорщині, €/МВт-год

 

Така цінова різниця дозволила б українським компаніям заробляти кошти, які б підтримували згодом ліквідність на внутрішньому ринку. Але..

Але Урядом було прийнято рішення покласти на експортерів спеціальні обов’язки, за якими 80% від прибутку компанії будуть вимушені сплачувати «Гарантованому покупця», як оплату «послуги із забезпечення безпеки постачання електричної енергії». Ці кошти, в свою чергу, мають бути спрямовані постачальникам універсальних послуг. В Кабміні аргументують створення такого механізму необхідністю уникнення підвищення цін на електричну енергію для населення, для якого ціна досі 1,44-1,68 грн/кВт-год.

«Рекордні ціни на електроенергію в європейських країнах дозволяють українським генеруючим компаніям заробити значні кошти, які ми пропонуємо частково спрямувати на те, аби тарифи для українців залишалися стабільними», - коментував рішення Шмигаль на засіданні Уряду.

Методологію визначення цифри в 80% оприлюднено не було, як і прогнозу щодо отримання коштів за цю послугу ПСО. Наскільки ефективним буде цей новий механізм можна буде визначити вже тільки постфактум. Адже, поки ми не можемо спрогнозувати європейські та українські ціни на спотовому сегменті.

Оскільки плата за перетин займає більшу частину цінового спреду, то рівень прибутку, який могли отримати українські виробники або постачальники, і раніше залишався невисоким, а через нове «експортне ПСО» - тим більш. Таким чином, для більшості компаній експорт стає невигідним, що, в свою чергу, зменшує конкуренцію за перетин, а, відповідно, й доходи державної компанії «Укренерго», а також, скорочує грошові надходження до українського ринку в цілому.  

 

Підсумовуючи...

Експортний потенціал України на ринку електричної енергії – значний. Ми маємо такий енергомікс, який зміг би задовольнити потреби країн-сусідів, близько 70% виробленої електроенергії не має вуглецевого сліду (атомна енергетика, гідроенергетика та ВДЕ), що є перевагою для європейських споживачів. В умовах енергетичної кризи, що наближується до Європи, український ресурс був би одним із інструментів для її подолання. Але це має бути вигідно і українським експортерам, завдяки прибутковій роботі яких розширювався б фінансовий потік в країну навіть в умовах війни.