Наш старый сайт

Станіслав Ігнатьєв: «Від російського вторгнення постраждало близько 40% промислових СЕС»

Станіслав Ігнатьєв: «Від російського вторгнення постраждало близько 40% промислових СЕС»

03.05.2022

Війна нанесла шкоду всім секторам економіки загалом та енергетики зокрема, але найбільш чутливою виявилась галузь відновлюваної енергетики. Цей сектор, який за останні роки залучив найбільшу кількість інвестицій, через свою географічну специфіку (розташування на півдні) опинився в досить скрутному становищі. В інтерв’ю для «ЕнергоБізнесу» голова ради Асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв розповів також про фінансові проблеми виробників «зеленої» електроенергії та запропонував шляхи вирішення проблем сектору.

—Яка встановлена потужність об’єктів ВДЕ на сьогодні реально функціонує, якщо можна вкажіть окремо потужність працюючих СЕС і ВЕС?

—За моїми підрахунками, зараз у зоні бойових дій перебувають активи на суму понад 5,5 млрд доларів і ще майже 4 млрд доларів інвестицій під знаком запитання у сусідніх областях. Вже є значні збитки відновлюваної енергетики. Наприклад, вітрові електростанції виробили утричі менше енергії порівняно із аналогічним періодом 2021 року. Генерація сонячних електростанцій знизилася на 40%.

Зокрема, що стосується промислових СЕС. Загальна встановлена потужність промислових сонячних електростанцій в Україні становить 6 226,9 МВт. Близько 60% промислових сонячних електростанцій зосереджені у південних та південно-східних областях України, де відбуваються активні бойові дії, що становить близько 3 700 МВт.

За свідченнями керівників компаній сонячна генерація зазнає найбільших втрат від російських окупантів. Причина цьому – велика площа розміщення об’єктів промислової сонячної генерації. Так, за різними оцінками (уточняється через розташування об’єктів генерації у зоні ведення активних бойових дій) постраждало 30-40% електростанцій у регіонах, що страждають від російського вторгнення, - 1 120 - 1 500 МВт встановленої потужності.

Щодо СЕС приватних домоволодінь, то слід зазначити, що на початок 2022 р. в Україні введено в експлуатацію 1,2 ГВт сонячних електростанцій приватних домоволодінь. Статистика розміщення приватних СЕС та накладання її на місця обстрілів населених пунктів в Україні показує, що оціночно зруйновано близько 280 МВт (24%) встановленої потужності.

Щодо ВЕС, то в Україні загальна потужність встановлених вітроелектростанцій становить 1673 МВт. Вітропарки в Україні зосереджені у Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Львівській областях.

За даними Української вітроенергетичної асоціації в Україні зупинено понад 2/3 вітрогенераторів через військову агресію Росії. Наразі не працює 1162,5 МВт встановлених потужностей, залишаються у роботі 372,5 МВт, що зосереджені, переважно, у Одеській та Львівській областях.

Насьогодні зруйнованими вже є 5 вітрогенераторів, які розташовані у Херсонській області.

Щодо підприємств, що генерують електричну та теплову енергію з біомаси в Україні мають встановлену потужність 224,5 МВт (з них біомаса – 119,1 МВт, біогаз – 105,4 МВт). Об’єкти біоенергетики розосереджені територією України та тяжіють до населених пунктів та великих агропідприємств. Насьогодні відомим є руйнування 23 МВт встановлених потужностей, - це БіоТЕС та котельні на біомасі.

— Який на сьогодні рівень розрахунків перед виробниками електроенергії з ВДЕ з боку ДП «Гарантований покупець»? Вкажіть, будь-ласка, рівень розрахунків за лютий, березень.

— Станом на 29.04.2022 ДП «Гарантований покупець» здійснив наступний розрахунок за електроенергію із виробниками за «зеленим» тарифом:

  • Січень – 98%
  • Лютий – 83,7%
  • Березень – 20,1 %
  • Квітень (20 діб) – 18,9%

Враховуючи заборгованість НЕК «Укренерго» перед «Гарантованим покупцем» у розмірі 8,7 млрд. грн, сплата 7,044 млрд. грн у 2022 р. за відпущену у ринок електричну енергію, є відповідною до спроможності державного підприємства.

Слід зазначити, що вартість електричної енергії, яка вироблена з ВДЕ на аукціонах становить 2031,17 грн (останній аукціон на «сонячну» електроенергію на травень 2022 р.). Це, безумовно, призведе до зниження рівня оплат за квітень (за підсумками місяця) та авансових платежів у травні.

— Як на вашу думку можна покращити становище галузі на сьогодні? Які б кроки ви запропонували?

— Що стосується  відновлення зруйнованої інфраструктури ВДЕ, то варто надати зруйнованим та пошкодженим об’єктам зеленої енергетики доступ до нового Фонду для відновлення в Україні зруйнованої війною енергетичної інфраструктури, який створено Європейським енергетичним співтовариством.

Окремо варто виділити питання будівництва нових потужностей. По-перше, це  підтримка (у вигляді: податкових канікул, відсутності протягом 5-ти років рентної плати та податку на землю, пільговим підключенням до мереж) для будівництва нових сонячних та вітрових електростанцій. Нове будівництво зосередити у регіонах, в яких існує реальний дефіцит електричної енергії.

По-друге, підвищення рівня гнучкості та декарбонізації енергосистеми України, в першу чергу шляхом будівництва нових накопичувачів енергії та маневрових потужностей, зокрема, із використанням біометану. Щодо грантової підтримки будівництва нових систем накопичення електроенергії (із використанням європейського обладнання) подано відповідні заявки-рекомендації до Європейської Комісії.

По-третє, створення спеціальних стимулюючих умов для виробництва відновлюваних газів потужностями зеленої енергетики (зеленого водню та синтетичного відновлюваного метану).

Що стосується ринку електроенергії, то по перше, варто звернути увагу на надання пільгових умов доступу компаній зеленої енергетики на ринку електричної енергії «на добу наперед» з метою зменшення навантаження на ДП «Гарантований покупець» із виплат за «зеленим» тарифом.

Необхідне, створення нормативно-правових умов з боку України та грантове (або кредитне із ставкою 1-2%) фінансування з боку ЄС на будівництво приватних транскордонних потужностей для перетоків електричної енергії, що має щонайменше 50% підтвердження походження з ВДЕ. Це надасть можливість виходу українських компаній-виробників зеленої електроенергії та їх консорціумів на ринок ЄС, що зменшить навантаження на ДП «Гарантований Покупець».

— Чи підтримуєте ви ідею можливості виходу виробників електроенергії з ВДЕ з балансуючої групи «Гарпока» і у вільний ринок для продажу електроенергії за двосторонніми контрактами?

— Сьогодні участь у балансуючій групі виробників електроенергії з ВДЕ є добровільним і зумовлене лише отриманням оплати відпущеної електроенергії за «зеленим» тарифом. Виробникам доступні як двосторонні контракти (за цією моделлю діють підприємства всередині великих холдингів) та продаж електроенергії на РДН.

Якщо мова йде про двосторонній контракт у розрізі одного холдингу/групи компаній, то тут інвестор, просто диверсифікує ризики низького рівня оплат з боку «Гарантованого покупця». Якщо двосторонній контракт укладається між підприємствами різних бенефіціарів, то виникає проблема забезпечення сталості постачання електроенергії для чого необхідно створювати або власні високоманеврені балансуючі потужності (чого в Україні ще немає, крім двох пілотних систем накопичення), або закуповувати зовнішні послуги на ринку, що знижує рентабельність бізнесу.

Обов’язковий перехід на вільний ринок виробників електроенергії з ВДЕ, на мою точку зору, не є ефективним для виробників в умовах військового часу за рядом причин.

По-перше, відповідно до рішення РНБО у військовий час споживачі можуть не сплачувати за спожиту електричну енергію. Такі випадки відомі у взаємовідносинах між енерготрейдерами та промисловими підприємствами, що формує збитки виробника до яких додаються додаткові податкові витрати та витрати на експлуатацію об’єктів генерації.

По-друге, середня ціна на РДН зараз коливається у межах 2900-3000 грн/МВт-год, а максимальна 4 000 грн/МВт год, що менше за гарантовану вартість електроенергії за «зеленим» тарифом. Сьогодні РДН значно «» у порівнянні із довоєнним періодом, а вихід нових гравців на ринок збільшить конкуренцію і зменшить вартість електроенергії. Враховуючи, що більшість потужностей побудовані за кредитні гроші або ресурси іноземних інвесторів, це призведе до необхідності перегляду угод позик та запозичень, що негативно відобразиться на галузі.

По-третє, попит на електричну енергію на РДН сьогодні у денні піки становить 95-100 МВт год, що у десятки раз менше генерації галузі ВДЕ України. Тому за умови повного виходу виробників із балансуючої групи призведе до неліквідності електроенергії на ринку.