Унаслідок бойових дій понад 70% енергетичної інфраструктури України зазнали пошкоджень або були зруйновані. Це спричинило дефіцит генеруючих потужностей і змусило енергосистему балансувати між графіками відключень та альтернативними джерелами покриття споживання. У цих умовах імпорт електроенергії фактично перетворився з додаткової опції на повноцінний інструмент підтримки стабільності.
Практика останніх місяців підтверджує цю трансформацію. Лише у січні 2026 року компанія ТОЛК УКРАЇНА імпортувала для своїх клієнтів 3661 МВт·год електроенергії, що дозволило підприємствам працювати без зупинок у періоди пікових навантажень та дефіциту внутрішнього ресурсу.
Імпорт електроенергії з країн ЄС — зокрема Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі та Молдови — є тим інструментом, який дозволяє частково компенсувати дефіцит у національній енергосистемі та створює для підприємств можливість працювати без постійного ризику зупинки виробничих процесів. Для бізнесу це не теоретична перевага, а питання дотримання технологічних циклів, збереження продуктивності та робочих місць.
Практика також показує, що відключення електроенергії породжують значно ширший спектр проблем, ніж просто переривання постачання. Йдеться про додаткові витрати на резервні джерела живлення, втрати часу через перемикання, зниження обсягів виробництва, а в окремих випадках — прямі технологічні та фінансові втрати. У підсумку вартість таких ризиків часто перевищує різницю в ціні між внутрішнім ресурсом та імпортною електроенергією.
Саме тому імпорт дедалі частіше розглядається бізнесом як інструмент управління ризиками. Він забезпечує безперебійне електропостачання, дозволяє уникати планових відключень, зменшувати виробничі втрати та працювати без обмежень потужності. Для багатьох підприємств це означає збереження керованості бізнес-процесів навіть у періоди пікових навантажень на енергосистему.
Показовим є досвід компанії КРОМБЕРГ ЕНД ШУБЕРТ УКРАЇНА ЛУ, яка скористалася можливістю імпорту електроенергії за участі ТОЛК УКРАЇНА. За словами технічної директорки підприємства Вікторії Пазичук, упродовж перших двох місяців використання імпортованої електроенергії її вартість виявилася майже на рівні української. Попередні побоювання щодо економічної недоцільності не підтвердилися, а порівняння з генераторами показало очевидну перевагу імпорту — як за стабільністю, так і за прогнозованістю витрат.
Цей кейс добре ілюструє зміну підходів бізнесу до енергозабезпечення.
Якщо раніше головним стримуючим фактором була ціна, то сьогодні на перший план виходить надійність і можливість планування. Умовна економія втрачає сенс, коли вона супроводжується простоєм виробництва та зривом контрактів.
У найближчій перспективі питання енергетичної стійкості бізнесу лише посилюватиметься. Тому підприємствам варто вже зараз оцінювати доступні інструменти — зокрема імпорт електроенергії — і вибудовувати власну модель роботи в умовах обмежених ресурсів та високої невизначеності. В умовах війни стабільність стає не перевагою, а необхідністю.
Досьє «ЕнергоБізнесу»
Михайло ПЕТРУКНародився 21 жовтня 1975 р. у Луцьк, Волинська область.
Освіта: Луцький національний технічний університет, факультет енергозбереження (1998 р.)
Кар'єра: 01.07.1998 – 10.12.2000 – ВАТ «Волиньобленерго», інженер комерційного відділу; 11.12.2000 – 07.01.2003 – ВАТ « Волиньобленерго», інженер другої категорії; 08.01.2003 – 03.01.2019 – ПрАТ «Волиньобленерго», начальник сектору по роботі з оптовими ринками електроенергії; 04.01.2019 – 17.01.2023 – ТОВ «Волиньелектрозбут», начальник відділу оптової закупівлі; 18.01.2023 – 30.09.2025 – ТОВ «Волиньелектрозбут», заступник директора; 01.10.2025 – по т.ч. – ТОВ «Волиньелектрозбут», заступник директора з роздрібного ринку.
Сім'я: одружений, виховує сина та доньку.
Хобі: лижний спорт, подорожі, дача.
