У 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення, ЄС запровадив преференційний режим торгівлі з Україною, щоби підтримати нашу економіку в умовах воєнного часу. Новий на той час режим передбачав тимчасове скасування мит і квот на деякі види товарів. Термін цих преференційних умов торгівлі спливає на початку червня цього року.
Наразі незрозуміло яким будем рішення Єврокомісії щодо преференцій для українського експорту. Але активно ширяться чутки, що преференційний режим, який існував з початку великомасштабного вторгнення РФ пролонговано не буде. Натомість, імовірно, запровадять новий, який буде жорсткішим ніж той, що діяв з 2022 року, проте, ймовірно, все ж м’якшим, аніж умови торгівлі до 2022 року.
Головними «двигунами» повернення обмежень для українського експорту є ті країни-члени ЄС, які розцінюють експорт української аграрної продукції як загрозу для власної економіки. Тож, найбільш імовірно, що від перегляду умов преференційної торгівлі постраждають саме аграрні сектори.
Частка продуктів харчування та агарної продукції в експорті минулого року складала майже 60%. При цьому, більшість цього експорту йшло саме до країн Європи. Отже, першим ударом по українській економіці буде ускладнення умов торгівлі, які зачеплять саме аграрно-продовольчий сектор.
Але на горизонті видніється і ще один ризик, який потенційно (якщо не буде запроваджено виключень) зачепить також і промисловість. Ідеться про так званий CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) – механізм мит, якими обкладатиметься імпорт у ЄС деяких видів продукції, виготовлення якої супроводжується викидами вуглекислого газу, або супроводжується використанням електроенергії з вуглецевим слідом. CBAM набуває чинності з 1 січня 2026 року і охоплюватиме імпорт цементу, продукції металургії, добрив та електроенергії з вуглецевим слідом. Тобто під ударом опиняється інша важлива складова українського експорту.
Тут слід відзначити, що правила CBAM не цілком справедливі відносно українського експорту за означенням. Річ у тім, що електроенергія, вироблена в Україні, виходячи зі структури генерації, що склалася, супроводжується відносно низьким вуглецевим слідом – меншим ніж у багатьох країнах, зокрема і європейських. Понад половина електроенергії виробляється атомними електростанціями, 11% припало минулого року на ВДЕ (переважно сонце та вітер), і близько 10% на великі гідроелектростанції. Умовно кажучи, три чверті електроенергії, виробленої в країні – безвуглецеві, оскільки атомна енергія згідно з таксономією прийнятою в ЄС відноситься до вуглецево-нейтральної.
Одним словом, далеко не усі країни можуть похизуватись такими показниками.
Відтак, промислові споживачі суттєвою мірою використовуються низьковуглецеву електроенергію за означенням. Більше того, вони навіть можуть мати прямі контракти з виробниками безвуглецевої електроенергії, але в нинішніх умовах це не рятуватиме їх від обкладання митами в межах CBAM.
Чому так? Станом на зараз проблема полягає у тому, що в ЄС не мають визнання так звані «віртуальні угоди з купівлі низьковуглецевої електроенергії» (virtual PPA), здійснені в Україні. Ці угоди якраз і є підставою для уникнення оподаткування по CBAM, і вони, до речі, безпосередньо пов’язані з ще одним юридичним конструктом – гарантіями походження (ГП) електроенергії з ВДЕ. Свого часу Україна повністю імплементувала механізм видачі гарантій походження за європейськими стандартами, але ГП самі по собі не є інструментом уникнення CBAM, натомість вони є обов’язковими для заключення virtual PPA, які у же, своєю чергою, дають можливість уникати оподаткування СВАМ.
Наскільки правильно я зрозумів із спілкування з європейськими колегами, virtual PPA будуть визнаватись лише після здійснення славнозвісного market coupling (маркет каплінг), тобто повного об’єднання українського ринку електроенергії із європейським. А це, як очікується, має бути реалізовано у 2027 року (хоч і, звісно, можуть мати місце затримки). Але ж механізми видачі гарантій походження повністю відповідають європейським стандартам та правилам, вони давно реалізовані і в Україні навіть відбулися перші торги по них. Ліквідність по цьому інструменту появиться тільки тоді, коли запрацює увесь ланцюжок від гарантій походження через «віртуальні PPA» до уникнення оподаткування СВАМ для експортерів.
Але відсутність ліквідності на ринку гарантій походження не іде ні в яке порівняння з наслідками для реального сектору. Під ударом опиниться і експорт електроенергії, адже під дію CBAM потрапляє і теплова енергетика, яка використовує газ та вугілля. Можливості експорту електроенергії в нинішніх умовах обмежені сезонністю. Ми можемо експортувати лише в період весняного профіциту, поки блоки АЕС не виведені в ремонти, а також восени, коли атомні блоки вже працюють, а попит ще помірний. Звісно, в денні години літа може спостерігатися профіцит через високі обсяги виробництва сонячними електростанціями, але в ці ж періоди профіцит може виникати і в Європі, що певною мірою обмежує можливості до експорту з України – сонячної генерації влітку вдень багато і в Україні і в Європі. А от теплова енергетика не має часових обмежень експорту протягом доби, якщо в енергосистемі немає дефіциту, а орієнтується лише на цінові індикативи. Інакше кажучи, спроможності відновлювати теплову генерацію після масштабних обстрілів теж можуть бути підірвані у разі запровадження CBAM.
В умовах війни та економічної кризи виставлення ще одного обмеження для українського експорту у формі тарифів CBAM є не надто справедливим на фоні заяв та намірів підтримувати Україну. Але серед аргументів Києвом можуть бути використані не лише заклики до підтримки економіки країни, що воює – є й об’єктивні аргументи. І передусім, це той факт, що три четвертих української електроенергії є низьковуглецевою. Три чверті. Вдумайтесь.
Профільні асоціації (станом на зараз відомо про енергетичне об’єднання Energy Club та асоціація «Укрцемент») почали звертатись до уряду з проханням розпочати переговори з Єврокомісією з приводу надання Україні відстрочки по застосуванню CBAM.
Від європейських колег теж чув інформацію, що начебто готується відтермінування застосовування CBAM для України, проте без жодних деталей. Міндовкілля повідомляє, що виключення для України буде застосоване до початку 2027 року. І мабуть не є співпадінням те, що саме 2027 року мав би запрацювати маркет-каплінг, який дозволить використовувати virtual PPA для уникнення мит в межах CBAM до виробників, що використовують безвуглецеву електроенергію.
І от маркет-каплінг українського ринку електроенергії із європейським заграв новими фарбами – він уже далеко не тільки про ринок електроенергії чи про її експорт, ні. Він стає безпосередньо пов’язаним з перспективами українського експорту та стійкості економіки, що постраждала від війни.
Якщо ж будуть скасовані торговельні преференції для українського експорту та запроваджений СВАМ у повній мірі, то це, природно, скоротить український експорт до ЄС (Інфляційний звіт НБУ, квітень 2025, ст. 56-57), та загалом, знизить ВВП, скоротить обсяг сплачених податків до бюджетів, потенційно підніме рівень безробіття, спричинить негативний тиск на курс національної валюти та інші макроекономічні наслідки скорочення експорту.
Тож залишається сподіватися на те, що уряд проведе вдалі переговори з Єврокомісією, а поступ у реалізації євроінтеграційних зусиль та реформ, як-от маркет-каплінг, йтиме по плану.
