Не горять в Ютубі відеотрансляції засідань енергетично-комунального Регулятора.
Скупа сльоза котиться по щоці від перегляду зворушливого відеозапису народження нового оператора ГТС. Тривала вагітність, обтяжена анбандлінгом, урочисто закінчилася 24 грудня 2019 року наданням ліцензії про народження та встановленням плати на утримання у вигляді тарифів. Для остаточної формалізації акту народження повитуха лагідно шльопнула малюка постановою про остаточну сертифікацію за європейськими стандартами.
Золотою ложкою для новонародженого став з 01 січня 2020 року п’ятирічний контракт на транзит газу з північними колишніми родичами. Операторські батьки-засновники хором та поодинці транзитному контракту такі дифірамби співали, такі дифірамби… До речі, обґрунтовані з точки зору звичайного українського споживача.
І тому його закінчення 31 грудня 2024 року примушує присвятити транзиту газу це оповідання.
Ні для кого не таємниця, що оператор як природний монополіст має жити виключно за рахунок тарифу за свою основну роботу - транспортування газу, в тому числі в митному режимі «транзит».
Те, що у вільний від основної роботи час оператор «на дому» трохи підробляє балансуванням ГТС і зовсім трохи - утриманням свійських тварин та зелених насаджень, окрема тема.
Сьогодні – про його основну працю на ринку природного газу. Оператор ГТС як транспортувальник – перевізник газу завжди зацікавлений в отриманні якомога більше замовлень на його перевезення та плати за такі замовлення.
Особливо в наших умовах, коли існують надлишкові потужності газотранспортної системи України, її утримання потребує постійних витрат, а обсяги транспортування падають. У зв’язку з цим кожний замовлений та оплачений кубометр газу має бути оператору ГТС в нагоді.
Яскравим прикладом його здорової зацікавленості в отриманні доходу були обговорення майбутніх тарифів на 2020-2024 роки, що відбулися в епохальний день 28 жовтня 2019 року.
Оскільки укладення транзитного контракту на той час було доволі спірним, оператор запропонував декілька варіантів тарифів для внутрішніх точок, тобто тих, що стосуються українських споживачів: у разі повної відсутності транзиту – трохи більше 700 грн за потужність 1000 куб. м; а при частковому – 300 грн.
Переміг третій варіант. У зв’язку з укладеним транзитним контрактом тариф встановили 124,16 грн за потужність 1000 куб. м, який залишається до теперішнього часу.
Хоча діючий поки транзитний контракт має певну специфіку, Оператор транспортує транзитний газ на замовлення організатора транзиту. Якась копійчина залишалася цьому організатору, ім’я якого АТ «Нафтогаз України», а все інше отримує оператор. Існували певні негаразди з розрахунками, що примусило оператора з цього приводу сходити до суду проти організатора.
Але в цілому все проходило добре, про що оператор не забував повідомляти на своєму офіційному сайті.
Зокрема, за повідомленням оператора, у 2020 році 83% доходу від своєї основної діяльності були отримані в результаті міжнародних операцій, 17% припадає на внутрішній ринок.
За І квартал 2021 року понад 80% доходу були отримані в результаті міжнародних операцій, і не більше 20% припадає на внутрішній ринок.
За інші періоди в силу об’єктивних обставин оператор про свої здобутки в такому контексті не повідомляє, але здається відсоткове співвідношення в структурі доходів мало змінилося.
Про що це каже зацікавленим особам? Без транзитних обсягів газу тариф на транспортування для споживачів України значно збільшиться.
Просте логічне порівняння з операторськими тарифними пропозиціями 2019 року з урахуванням інфляції, збільшення вартості товарів і послуг, заробітних плат практично не залишає сумніву, що слід орієнтуватися на 700 грн за потужність 1000 куб. м.
Є безумовно варіанти. Наявність розмов про участь у транзитній справі азійського учасника додає споживачам оптимізму.
З юридичної точки зору, такий азійський учасник може стати новим організатором транзиту. Прецедент цьому маємо. Виглядає так собі, оскільки газ залишається російським, але модель працює.
Інший варіант - купівля цим учасником газу на кордоні України – рф та замовлення його транспортування через Україну або в Україну.
З формальної точки зору в цьому випадку газ стає азійським з усіма наслідками у вигляді вільного продажу всім бажаючим. Єдиною перепоною може стати закон рф «Про експорт газу», який передбачає державну монополію на експорт газу.
Як воно повернеться - невідомо, а тому поки чекаємо і готуємось.
P. S. Останні події біля населеного пункту Суджа Курської області скоріш за все в транзитне питання принесуть суттєві корективи.
