Анджей Ломановский, Rzeczpospolita
Війна Росії з Україною. День 924
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. У ніч з 3 на 4 вересня стався черговий масований російський авіаційний удар по Україні.
Звільнення двох віце-прем’єрів і кількох міністрів, у тому числі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, має на меті вдихнути нове життя в урядовий апарат, а також у весь український політичний клас.
Більшість керівників міністерств втомилися за роки перебування на посаді. І що найгірше, він втрачає віру в перемогу у війні з Росією чи її завершення на прийнятних для Києва умовах.
Україну досягнула втоми матеріалу
Мабуть, усіх торкнув «синдром Залужного», колишнього командувача української армії, який наприкінці минулого року відкрито заявив, що для перемоги у війні йому потрібна якась нова, чудо-зброя. За свою невіру в перемогу він поплатився відставкою і відправкою в посольство в Лондоні.
Генерал Валерій Залужний був першим і поки що єдиним, хто так голосно поставив під сумнів доцільність продовження війни. Інші, ймовірно, все менш енергійно виконували поставлені завдання, повільно завмираючи в очікуванні розвитку ситуації. На третьому році боїв і бомбардувань скрізь даються ознаки втоми матеріалу.
У чому завинив міністр Дмитро Кулеба
Звинувачення проти міністрів наразі однакові: дедалі менше активності та точно надто мало креативності. Однак не виключено, що цілі, які ставить перед ними президент Володимир Зеленський, занадто амбітні. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба мав забезпечити світову підтримку України, але наштовхнувся на – зрозуміло – силову протидію Росії, а ресурси Кремля незрівнянно більші.
Водночас на Дніпрі ніхто не помітив, що Україна втрачає симпатії (хоч і переважно не підтримку) найближчих сусідів: Польщі та Румунії. Тому можливо, що цілі були не тільки надто амбітними, але й недоречними.
За відставками стоїть залізна воля президента Зеленського, який не допускає думки про капітуляцію та намагається заразити вірою в перемогу все більш знеохочених чиновників і виснажене суспільство. Ще коли нинішній президент очолював кабаре-гурт Квартал-95, славилася своєю невичерпною енергією.
На жаль, для України настануть ще гірші часи
Зміни влади завжди виглядають добре в очах виборців, які не люблять високопосадовців в Україні. Але сумнівно, що ефект буде довготривалим.
Крім того, нинішні зміни мають свої обмеження: опозиції не дозволено обіймати посади в уряді та не буде створено уряд національної єдності.
У Зеленського є ще один хід – зміна прем’єр-міністра. З лютого в Києві чути, що президенту набрид прем'єр Денис Шмигаль. Але зміну цієї посади Зеленський відкладає на потім, на ще гірші часи – а вони обов’язково настануть. Адже зима неминуче наближається і Україні буде дуже важко. Незалежно від того, хто яким міністром буде.
