+38 (044) 425-55-56

Юрій Фаворський: «У Трампа є й плюси. Він не дав зруйнувати виробництво сонячних модулів в США»

Юрій Фаворський: «У Трампа є й плюси. Він не дав зруйнувати виробництво сонячних модулів в США»

№7 (1368) від 23.02.202511.03.2025 09:27

Олександр Куриленко, Петро Білян Про те, як відрізняється шлях розвитку енергетики Німеччини та Франції в ЄС, що Дональд Трамп зберіг для сонячної енергетики в США, які гібридні ВДЕ можуть пом'якшити небаланси, в інтерв'ю “ЕнергоБізнесу” розповів  перший президент Асоціації сонячної енергетики України Юрій Фаворський.    

— Як Трамп з його поглядами може вплинути на розвиток ВДЕ, особливо в контексті його відмови від “зеленого переходу”?
— Вплив США на весь світ є і буде відчуватися в майбутньому. Америка - це демократична країна, тому коли президент приймає якесь рішення, особливо якщо воно суперечить Конституції США, то його скасовують. Так, є факти не дуже приємні, особливо вихідних з різних організацій. Трамп - це людина настрою, але США країна  з демократичною основою, і державні інституції  можуть його зупинити. 
В контексті розвитку ВДЕ США є однією з найперших країн, які почали впроваджувати відновлювальні джерела. Якщо не помиляюсь, то ще в 1979 році за Джиммі Картера Білий дім був з сонячними панелями. Тоді це було за дивину. Та й зараз у них сонячна генерація поширена. Країна є економікою номер один в світі, фінансово дуже потужна, військова міць і вплив на Україну, звісно, є. Тому я б сильно не переймався тим, що робиться у Вашингтоні. Слідкувати треба, але думати про Україну, як нам виживати, орієнтуватись на ЄС, бо ми живемо в Європі. 
Словом, вплив США залишається. У Трампа є й плюси. Коли у нього була перша каденція, то він не дав зруйнувати виробництво сонячних модулів в США, а це основа для генерації, тоді як в ЄС так не було зроблено.

Коли Трамп почав торгові війни з Китаєм, то ЄС здала свої позиції, а США  - ні, у них лишились свої виробники сонячних панелей. В США тепер є   свої виробничі потужності. 


— А як Німеччина відреагувала на ці ідеї Трампа? Бо є доповідь Маріо Драгі, який загалом критично аналізує Євросоюз і енергетику зокрема?
— Німеччина є й далі буде економічним локомотивом в Європі, на жаль, з іншими темпами росту. Є різні показники по різним сферам. Мабуть ви знаєте про проблеми німецького автопрому. 
Щодо енергетики, то ще наприкінці 1990-х був момент істини, коли Франція пішла по сценарію розвитку АЕС, а Німеччина тоді сказала, що ми закриємо АЕС, будемо розвивати СЕС, ВЕС та інші ВДЕ. Зараз можна сказати, що Німеччина виявилась більш далекоглядною. Навіть візуально ВЕС та СЕС в Німеччині дуже багато, якщо переїздити з Польщі в Німеччину, то цей ефект видно. Німеччина зараз приклад, як якісно та кількісно впроваджувати та експлуатувати  технології ВДЕ. 

— Ми читаємо регулярно, що німці теж жаліються на вартість електрики...
— Почнемо з того, що в Німеччини ринок працює так, що побутовий споживач може інколи не платити за електроенергію, а отримувати гроші, є мінусова ціна. Ринок має декілька сервісів по наданню послуг. Вони не монополізовані. Це як зараз з мобільним зв'язком в України, можете вибрати мобільного оператора, компанії борються за клієнтів. В Україні можна підключитись у монополіста тільки по позитивній ціні. Тому коли розказують, що вони проти ВДЕ і там дорога ціна, то це не зовсім правда. 
Там різна ціна на електроенергію і вона невелика як процент від заробітної плати. У Німеччині здебільшого люди орендують квартири, тому 10- 20% - це плата за оренду без води та електрики. Ціна за енергоносії теж відносно невелика. У нас зараз побутовий споживач сплачує  4,32 грн за 1 кВт/ годину. Якщо буде 6 грн, то це буде дорожче, ніж в більшості країн Європи. Для промислових споживачів у нас  вартість більша, хтось платить приблизно по 6, а хто і більше 10 грн. Тому міф про дорогу електроенергію в Німеччині не зовсім виправданий. Плюс німецький ринок заповнений нафтою та газом з Норвегії та СПГ-газом із США, а це  інколи дорожче, ніж з колишніх російських трубопровідних потоків. Це впливає на ціну.  Але там є реально працюючий ринок, де роль ручного управління зведена до мінімуму. 

— А Ви за яку модель, французьку чи німецьку? 
— Франція зараз почала наздоганяти Німеччину у розвитку ВДЕ. Колись один німецький експерт навів такий приклад: коли я хочу слухати якісну музику, то йду до симфонічного оркестру, де в залі 100 музикантів. Тоді це різноманіття дає найкращий звук. Так і тут - потрібне все. АЕС - хороша річ, але якщо це не Фукусіма, Три-Майл-Айленд чи Чорнобиль. ВДЕ вже показала, що вона по специфічним економічним показникам має хороші дані. У Німеччині всі АЕС закриті. Вітер та сонце розвиваються. В ЄС атомні станції були визнані умовно зеленими.

— Що Україна перейняла від Німеччини? 
— Наш механізм зеленого тарифу  був, грубо кажучи, реплікою німецької моделі. Суть така: якщо галузь нерозвинута, ціни на обладнання дороге, то треба зробити поштовх для їх розвитку. Це фінансовий механізм для запуску галузі, щоб далі вона йшла з позитивним ефектом. Це було законодавчо прописано до 2030 року з поступовим зменшенням величини зеленого тарифу. Тим паче, що 5 років тому достроково зменшили деякі показники (у 2020 році Верховна Рада зменшила тариф на 15% для сонячних електростанцій з потужністю понад 1 МВт і на 7,5% для вітрових станцій з потужністю окремих турбін понад 2 МВт. Це стосується станцій, введених в експлуатацію в період з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року. Для СЕС і ВЕС, які введені в експлуатацію з початку 2020 року, тариф зменшується на 2,5%. Для станцій, які були введені в експлуатацію до липня 2015 року, тариф може бути зменшено до 52%. Для цього вводився спеціальний тарифний ліміт,  - ред.). 

— Зелений тариф себе виправдав? 
— Скажімо так, через  великі борги він себе повністю не виправдав. Це через роль держави після того, як були зроблені і внутрішні, і зовнішні інвестиції, були задіяні банки, страхові компанії та інші інституції. Але результат зараз - борги перед виробниками на десятки мільярдів гривень. Остання цифра боргів приблизно 35 мільярдів гривень, які розпорошені між різними державними організаціями. Тому довіри до держави мало. Якщо б модель та відповідні закони до кінця виконувались, тоді ми могли б її назвати вдалою. А коли через державу накопичуються борги, то в інвесторів є недовіра. Є приклад компанії, яка взяла й зняла свою СЕС, демонтувала її, бо державні інституції не виконували свої фінансові зобов'язання.  

— Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков з УВЕА назвав 2024 рік провальним для ВЕС, але має оптимістичні сподівання на 2025 рік. Як стосовно  СЕС? 
— Я згоден з його оцінкою саме по ВЕС. Однак для СЕС 2024 рік був досить вдалим, приріст помітний. Чому? Тому що сонячну енергетику можна швидше побудувати і експлуатація значно дешевша за вітрову. Дуже багато приватних домогосподарств встановили СЕС, промисловість теж. Річ в тім, що мала та середня вітроенергетика слаборозвинута, має свої обмеження, тоді як велика, яку й мав на увазі пан Андрій Конеченков, можливо і не мала певних досягнень в 2024 році. В СЕС ситуація  інакша, тому 2024 рік був непоганим. 

— Зараз пішов рух в малі СЕС, домашні станції? 
— Зелений тариф для промислових споживачів у цьому році майже не використовується. Там немає фінансового інтересу. Для приватних споживачів  він використовується. І це не той великий промисловий споживач, якому треба зібрати різні дозволи, ліцензії, тому швидкість впровадження малих СЕС,  в тому числі  і для малого бізнесу, досить вражаюча. Йдеться про десятки, а скоро може вже й сотні мегават потужності. Система хороша тим, що виконується принцип: де генерую, там споживаю. Немає великих ланцюжків передачі. І це допомагає балансуванню, якщо це гібридні системи. 
Можна сказати, що дві причини  сприяють СЕС. Перша: ціни на кіловат по ВЕС для різних систем різні, але взагалі вони або не змінились за останні 20 років, або навіть підросли. Чому? Тому що основа - це генератор, а там мідь. І потрібно дивитись вартість міді. Плюс інші конструкції потрібні для ВЕС. А по СЕС інакше. Китай за останнє десятиліття зробив масштабування по об'єму і обвалив ціни на панелі. Тому саме з економічних причин зростає кількість  СЕС. А друга причина - війна та відповідно і блекаути. Я от живу в Києві в приватному будинку. Якщо у мене немає світла, то що я буду робити? Поставлю, наприклад, щось на зразок  EcoFlow (перше що пригадав з розкрученого бренду). Але заряджати його як? Багато людей що робить, як розумна та економна більшість, -  ставить домашню СЕС.

У мене літієво-ферумний акумулятор, на мій погляд, вони кращі за літієво-іонні, і зарядка від сонця, мережі, автомобіля. І кількість таких домогосподарств тільки зростає. 

— Один з базових закидів до ВДЕ, особливо до СЕС, що вночі сонця гарантовано немає. Як вирішувати проблеми з балансуванням? 
— Коли я працював в Інституті відновлювальної енергетики, то досліджував гібридні системи: вітер+сонце. Якщо говорити про сезонні коливання, то поєднання вітру і сонця - це чудове вирішення питання (в Україні є помітна диспропорція між введеними в експлуатацію потужностями СЕС та ВЕС, - ред.). Найкраще сонце світить на початку весни і початку осені. Ще є літо, тому що тоді  довгий сонячний день. Головний парадокс, про який часто забувають, що сонячна панель працює добре взимку під час сонячного дня. Бо це напівпровідник і чим нижча температура, тим більше генерується. Але зимою малий світовий  день.  
Щодо вітру, то це здебільшого періоди зміни погоди. Саме на зміні погоди він з'являється. Тому відповідно велика зміна погоди, наприклад, є в періоди переходу з осені на зиму та з зими на весну. Ось ці  сезонні коливання гібридна система згладжує. Тому коли немає сонця, то часто приходить на допомогу вітер. Ідеальна система: вітер-сонце+акумулятори, які виконують роль демпфера. Така система доцільна для приватного домогосподарства чи середнього бізнесу. Великі гібридні проекти рідкість. Є в Німеччині, але загалом вони не поширені. 
Тому відповідь на проблему балансування від нерівномірності генерування від ВДЕ: гібридна станція, яка включає в себе вітер, сонце та акумулятор. 

— Зараз відбувається велика дискусія щодо майбутнього генерації і енергетики. Сюди входить спір щодо Х3 та Х4, економічна доцільність газотурбінних та газопоршневих станцій, стабільність ВЕС та СЕС. Ми розуміємо, що тут є невідомий головний елемент - споживання. Та у нас є надія чи навіть віра в зростання ВВП України, а тому й неминуче зростання споживання. Як бачите майбутнє?  

— По-перше, частково я вже казав, що мікс має враховувати всі види енергії, як оркестр. Та приклад Німеччини показав, що можна і без АЕС. От їх немає і все. Я не хочу, щоб це було тільки політичним рішенням. Але ці реактори - це старі реактори під Х3 та Х4, які хочуть привезти в Україну з Болгарії. І терміни побудови  там великі. Бо СЕС будується швидше, а АЕС не є для мене взірцем. Я розумію, що у нас міністр Герман Галущенко виходець з Енергоатому, тому він це лобіює. Та я ближче до зеленої енергетики, мені  технології ВДЕ ближчі. 
— По-друге, про війну не треба забувати. Ми можемо будувати плани на побудову великих енергомонстрів, а нам ракетами по тому монстру нанесли удар і зруйнували. Це теж треба пам'ятати. Нам варто будувати не централізовану систему, яка у нас зараз є, як спадок від ГОЕЛРО, а систему мікрогрідів, децентралізованих систем. В умовах війни це взагалі те, що  вкрай потрібно. Я не знаю, коли вона закінчиться, але думати про енергетичну безпеку треба завжди, будувати як можна більше “від низу” і прив'язувти генерацію ближче до споживання. 

Досьє «ЕнергоБізнесу» 
Юрій Фаворський – Член Правління, Асоціація сонячної енергетики  України.
Освіта: Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», системи автоматичного управління, інженер-елекромеханік; Cornell University, Johnston Management School, MBA.

Кар’єра: Керівник лабораторій енергоефективності, Національний  технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", ІЕЕЕ, Київ,  квітень 2021 - травень 2022.
Головний інженер, провідний інженер відділу комплексних енергосистем, Інститут  відновлюваної енергетики НАНУ,  березень
2004 -  березень 2021. Президент, Асоціація сонячної енергетики  України,  грудень 2016 - вересень 2019.  Член Правління, Асоціація сонячної енергетики  України, з серпня 2023.
Викладач  кафедри  ВДЕ, Національний  технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", факультет електроенергоавтоматики, вересень 2005  - червень 2016.
Консультант  2-х проектів « Реформа муніципальної енергетики
в Україні » (MERP), програма USAID, Підрядник IRG / Engility,  2016 -2017 рр. 
Радник з економічних і технічних питань, засновник, Avante, приватна компанія, Вітрова енергетика, Київ, серпень 1999 - березень 2004.
Експерт, засновник, ENERGY.UA, Приватна компанія, Сонячна енергетика, серпень 2008- лютий 2022 рр.