Попередньо, загарбницька війна завдала Україні збитків на суму понад 270 млрд євро станом на 24.02.2023, а витрати на реконструкцію оцінюються в 384 млрд євро.
Безумовним питанням є - де шукати фінансові ресурси та які фактори їх залучення.
- Відповідальність та обов’язки агресора для відшкодування логічні.
- Давній відомий механізм - репараційні та контрибуційні виплати у повоєнний час. Проте:
по-перше, історичні уроки свідчать про применшення адекватних вичерпних обсягів сум збитків, очікування роками та навіть десятиліттями грошових компенсацій з боку військових злочинців;
по-друге, офіційно війна Україні не оголошена Росією та, відтак, зазначені інструменти примусу маловірогідні та можуть не спрацювати взагалі.
-
- Нова ідея – використання заморожених активів РФ, що зафіксована у грудні 2013 року в Плані для перемоги в Україні республіканців – голів профільних комітетів Палати представників Конгресу США та проєкті Регламенту ЄвроПарламенту [2023/0200 (COD) про створення Ukraine Facility (далі – Регламент ЄС 2023/0200 (COD), а також наполегливо лунає у заявах, закликах України. Серед варіантів, які опубліковано у виданні New York Times 21.12.2023 та обговорюють західні країни, — (а) безпосередня передача Україні арештованих активів (що майже напевно призведе до судових позовів і помсти з боку суверенної Росії), (b) використання отриманих відсотків та інших прибутків від активів, які зберігаються в європейських фінансових установах, на користь України або (c) використання активів, як застави для позик Україні. Актуальність та аспекти вирішення цих проблем додатково відображено у Заяві лідерів G7 від 06.12.2023, і алгоритм їх розв’язання очікується на наступній зустрічі великої сімки (чергову річницю вторгнення РФії 22.02.2024). Варіант (b) найбільш реалістичний, ну і варіант (с) - перспективний! Тож сподіваємося на найкраще.
- Безповоротна допомога західних партнерів була та буде, але її певні види короткострокові або за визначених традиційних умов.
- Екстрена та з обмеженим часом гуманітарна допомога на випадок надзвичайних ситуацій/стихійних лих надається та триватиме під час вторгнення й тимчасово потім: на задоволення нагальних потреб постраждалого населення, здійснення невідкладного ремонту життєво важливої інфраструктури (зокрема енергопостачання), проведення термінового розмінування, підтримки сільського господарства/продовольчої безпеки тощо.
- Гранти та Міжнародна Технічна Допомога націлюються на розробку та підтримку реалізації державних реформ, підготовку фахівців й менеджмент проєктів з іноземними інвестиціями у рамках міжнародних кредитних ліній. Високовартісні капітальні вкладення в повному обсязі або левова їх частина суб’єктам господарювання донорами не фінансуються!!! Виключення – демонстраційні проєкти новітніх технологій і, перш за все, екологічночистих.
Грантова підтримка з фіксованим лімітом надається проєктам малого та середнього бізнесу переважно інноваційної, високотехнологічної спрямованості та експортноорієнтованим, а також можлива та по суті складає суму погашання відсотків за кредитами промисловим підприємствам для запровадження технологій згідно європейських або вищих стандартів захисту довкілля й в контексті Паризької кліматичної угоди.
Перелічені напрямки скоріш хоча і не вичерпні, але є у більшій ступені виключенням і відносяться до категорії гнучких (flexible) механізмів фінансової підтримки світовою спільнотою окремих країн, орієнтовані на масштабоване просунення провідних політик і цінностей міжнародних організацій та стимулювання імпортування від лідерів світової індустрії новітніх розробок.
Водночас, впевнене сподівання України на значне та багатовекторне безповоротне фінансування в подальшому - швидше всього стане оманою через нові військові конфлікти та пандемії на планеті Земля.
До того ж і як підкреслено в т.ч. в Регламенті ЄС [2023/0200 (COD),-«потреби у відновленні, реконструкції та модернізації є суттєвими та не можуть покриватися лише бюджетом Союзу, свою роль повинні відігравати як державні, так і приватні інвестиції».
- Приватні інвестиції. Ця тема досить широка й я не становитиму конкуренцію іншим експертам у вільному просторі аналітики/роботи щодо сприятливого інвестиційного клімату: удосконалення податкового законодавства, судової системи,… створення стабільної регуляторної бази!!! При цьому зазначу, що механізм страхування військових ризиків, який опрацьовується Мінекономіки, не стане результативним без вітчизняного ВПК, запровадження сучасних методів, технологій та засобів захисту на випадок противоправного втручання та терористичних атак.
Поряд із викладеним, існує багато доказів, що покращенням клімату для інвестицій приватного сектора є політика, спрямована на сприяння розвитку фінансового сектора (Звіт Світового банку за 1989 рік «Фінансові системи та розвиток».
- Позики на пільгових умовах за міжнародними угодами для відновлення та модернізації комерційної, виробничої діяльності й інфраструктури. ЄС розглядає позики як інструмент, що дозволяє робити більше з меншими витратами, особливо під час бюджетних обмежень, та визнає необхідність міжнародним фінансовим інституціям, національним і місцевим банкам взаємодіяти за «єдиною книгою правил», яка регулює всі процеси та інструменти для однакового типу проєктів (єдиного технологічного циклу, промислової модернізації, інфраструктурних проєктів (зокрема енергетичних та цифровізації), пов’язаних з довкіллям і з потребою синдикатних кредитів тощо) та підтримки національних планів сталого розвитку.
Україна за Угодою про асоціацію з ЄС має низку зобов’язань з імплементації директив і регламентів ЄС щодо фінансових послуг. Та чи так вже й інтегрована національна система послуг банківського сектора та небанківських фінансових установ до глобального та ЄСівського ринку капіталу!? Наприклад, наскільки розвинута інфраструктура лізингових та факторингових компаній, який механізм страхування кредитних ризиків проєктів із тривалим терміном окупності для недержавних підприємств, чи є прецедент супроводження місцевим банком експортного кредиту іншої країни або синдикатної позики, інше?
Актуальні напрямки, комплексні проблеми та основні засади методологічного підходу щодо апроксимації системи фінансових послуг України до міжнародних і ЄС автором цих строк викладено ще в 2020 році у Віснику Академії праці соціальних відносин і туризму №1-2. Обсяг робіт колосальний, багато часу втрачено і на момент завершення війни Україна може стати не готовою до залучення «дешевих» коштів для розвитку економіки та інтеграції в європейські ланцюжки доданої вартості за обов’язковими угодами про позики у підтримку виконання нацплану повоєнної відбудови.
На додаток, вжиття Україною комплексних заходів для виконання вимог Таксономічного регламенту ЄС 2020/852 із зобов’язанням учасників фінансового сектора спрямовувати інвестиції/кредитні ресурси для досягнення цілей Європейського Зеленого Курсу (зокрема див. колонки автора у випусках ЕнергоБізнесу № 45 від 11.12.2023 та № 46 від 22.12.2023) стане майже марним через невідповідність українського ринку капіталу мінімальним міжнародним стандартам для фінансових інструментів.
Прикінцеві міркування та висновки.
- Розрахунки втрат/збитків/руйнувань/шкоди для категоричної компенсації Росією, її союзниками та ставлениками збитків, а також за підтримки надійними міжнародними партнерами України можуть бути виправдані лише частково.
- Для України важливо усвідомити, як менш, що:
2.1) основним джерелом фінансування повоєнної відбудови, модернізації та розвитку стануть інвестиції, яким передувати мають пільгові позики МФО та експортні кредити країн-партнерів;
2.2) невідкладними та взаємопов’язаними завданнями повинні стати формування Плану України з урахуванням проєкту Регламенту ЄвроПарламенту [2023/0200 (COD)] про створення Ukraine Facility та апроксимація механізмів функціонування системи фінансових послуг України до міжнародних і ЄС;
2.3) План України складатиме основу змішаного (blended) фінансування з різних джерел, яке є обов’язковим, та із внеском національного й місцевих бюджетів.
