Це обумовлено відсутністю належного національного планування (№03 від 18.01.2022, №5-6 від 13.02.2023) та дефіцитом знань, навичок, компетенцій і підготовки відповідних фахівців (№ 41–42 від 15.11.2023). Не менш небезпечним фактором для стрімкого вливання зовнішнього фінансового капіталу до зруйнованої війною країни зі спустошеними державним/місцевими бюджетами та колосальним дефіцитом власних обігових коштів підприємств є недосконала практика з Оцінки впливу на довкілля (ОВД).
ОВД є обов’язковою в Україні для нових, зокрема енергетичних, проєктів згідно зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС (директивами 2011/92/ЄС та 2014/52/ЄС), що закріплено в Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» та постанові Уряду від 13.12.2017 № 1026 про порядки отримання висновку, фінансування та ведення Єдиного реєстру з ОВД.
За поширеною практикою ініціатори проєктів в Україні не володіють доволі складною методикою проведення ОВД та для отримання допомоги виступають її Замовником, наймаючи за контрактом безпосередньо або через систему PROZZORO на ринку послуг відповідних спеціалістів або організацій-експертів/консультантів (Розробників ОВД). За підсумками моніторингу оголошених тендерів на онлайн-платформі публічних закупівель за останні декілька місяців попит на послуги з ОВД для енергетичного сектора складає 66,7 % замовлень за всіма напрямками. Не складно спрогнозувати, що на повоєнний час така тенденція збережеться через залежність всіх без виключення галузей економіки та сфер життєдіяльності від надійності енергопостачання.
Ще до повномасштабного вторгнення якість ОВД була не лише центром прискіпливої уваги, а інколи й застереженості/обурення з боку місцевих громад до планів видобутку сланцевого газу та спорудження ГЕС. Варто згадати й міжурядові суперечки інших країн щодо планів будівництва АЕС із ризиками негативного транскордонного впливу на довкілля.
Знищення та масові пошкодження складових енергетичної інфраструктури ворожими атаками, необхідність подолання залежності від викопного палива російського агресора обумовлюють потребу в новій енергогенерації та освоєнні власних родовищ газу. Офіційно вже в Енергетичній стратегії України до 2050 року оцінюється необхідний обсяг інвестицій в 383 млрд доларів у побудову нових енергогенеруючих потужностей, зокрема гідроенергетики та атомної генерації - 4,5 і 80 млрд доларів відповідно, (інтерв’ю заступника міністра енергетики Я. Демченкова виданню "Українська енергетика" 31.08.2023). До державних пріоритетів впровадження віднесені газопоршневі та газотурбінні установки, пересувні парогазові електростанції та газові генератори, будівництво об’єктів розподіленої генерації в територіальних громадах (підпункти б) пунктів 1 та 5, підпункт д) пункту 5, пункт 14 розділу 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 07.11.2023 щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 років).
Безперечно вимоги до рівня та обсягу послуг з ОВД не тільки зростатимуть, а і набуватимуть особливого значення.
18.06.2020 набув чинності Таксономічний регламент ЄС 2020/852 (Таксономія ЄС) - наріжний камінь системи «зеленого»/сталого фінансування ЄС й інструмент, що, окрім допомоги, по суті зобов’язує учасників фінансового сектора спрямовувати інвестиції на проєкти та заходи, які найбільш потрібні для досягнення цілей ЄЗК.
ОВД стає складовою перевірки того, чи відповідає запланована економічна діяльність Таксономії ЄС із сталих інвестицій та чи стає, в решті-решт, невід’ємним компонентом у прийнятті рішень щодо надавання фінансування.
Відтак, досконала практика та розвинутий ринок експертних послуг України щодо ОВД стає одним із вирішальних чинників енергобезпеки та енергонезалежності, розвитку та інтеграції українського бізнесу до загальноєвропейського ринку за «зеленими» принципами, а також залучення інвестицій для екологічно-чистої його модернізації та «зеленої» повоєнної відбудови за європейськими стандартами України в цілому.
Проте низка фактів та аналітичних оцінок свідчать про суттєві вади та певну невідповідність європейським підходам реалії послуг з ОВД в Україні, які потребують подолання та будуть презентовані в наступному випуску «ЕнергоБізнесу».
