АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР
Працюючи тривалий час в університеті, неодноразово чув запитання від студентів, як правильно започаткувати власний бізнес. Нині вже можна стверджувати, що багато випускників мають власний успішний бізнес і практичний досвід. При відповіді на їх складне запитання часто наводив положення або канву бізнес-моделі Canvas. Вона мені особливо до вподоби, оскільки носить системний характер і враховує багато чинників. Канва бізнес-моделі Canvas розроблена видатними теоретиками бізнесу А. Остервальдером та І. Пін’єном і доопрацьована практиками щодо функціонування бізнесу з багатьох успішних компаній світу ( Alexander Osterwalder, Yves Pigneur. Business Model Generation: A Handbook for visionaries, game changers, and challengers. Wiley, 2010). В чому ж особливість цієї бізнес-моделі? Вона охоплює дев’ять взаємопов’язаних елементів. Їх упорядкування по-різному представляють компанії. Вважаю, що їх можна розставити у такому порядку.
По-перше, це вибір ключових видів економічної діяльності. Мені доводилось ще на державній службі погоджувати проект Класифікатора видів економічної діяльності, яким сьогодні користуються усі підприємці, як при заснуванні бізнесу, так і в ході його диверсифікації. Щодо вибору видів економічної діяльності, то варто звернути увагу на те, що вони повинні взаємодоповнювати один одного та не перевантажувати бізнес. Як правило, варто користуватися тими, які дійсно генерують позитивний грошовий потік для компанії, а також дають змогу поглиблювати інвестиційну діяльність та підвищувати конкурентоспроможність. Крім того, варто не упускати нові інноваційні види економічної діяльності, які можуть згодом спонукати компанію ними займатися.
По-друге, це ціннісні пропозиції компанії. І цей елемент моделі є одним із найскладніших. Ціннісні пропозиції формуються на основі ланцюжка створення доданої вартості. Американський економіст, спеціаліст в області економічної конкуренції Майкл Портер зазначає, що ланцюжок створення доданої вартості в сукупності є відображенням її історії, стратегії, підходів до реалізації стратегії, а також господарської діяльності усіх структурних підрозділів. Таким чином, ціннісні пропозиції компанії практично забезпечують їй успіх, тобто додаткову вартість, яку споживачі готові заплатити за продукт і послуги компанії. Аналізуючи українську практику багатьох компаній, можна відмітити, що не всі з них мають ефективні ціннісні пропозиції.
Третім важливим елементом моделі є взаємовідносини із клієнтами. Посуті, це формування соціального партнерства з багатьма стейкхолдерами. При застосуванні такого підходу можна використати метод сегментування клієнтів і на його результатах вибудувати комунікаційні зв’язки компанії.
Споживачі відносяться до пріоритетного елементу моделі. Різні типи споживачів вимагають застосування окремих підходів. Тут у нагоді знову ж таки стане метод сегментування відповідних ринків за окремими ознаками: географічним підходом, демографічним принципом, купівельною спроможністю. Також актуальним в останній період є принцип визначення поведінки споживачів на основі міждисциплінарних підходів, включаючи психологію.
Кожна компанія щодня аналізує свої джерела надходження доходів виходячи із типів клієнтів, споживачів та власної інвестиційної діяльності, наприклад, продажу надлишкових активів або ж емісійної діяльності (продаж акцій, облігацій). Джерела доходів — самостійний елемент зазначеної моделі.
Важливим елементом моделі є канали. Вони можуть бути різними — наприклад, маркетингові, логістичні, інформаційні і т.д. Цей елемент моделі дозволяє ефективно взаємодіяти компанії з усіма стейкхолдерами, в тому числі із споживачами, клієнтами, персоналом тощо.
Розробники моделі відокремлюють ще два елементи моделі — це ресурси та структура витрат. Вони між собою тісно взаємопов’язані. В умовах інформаційної економіки та економіки знань ключовим ресурсом для компанії є персонал, або ж людський капітал. У міжнародних компаніях у системах управління в останні роки активно розвиваються департаменти талантів. Сама нова назва говорить про те, що компанії шукають не лише високопрофесійних працівників, але й креативних осіб, які можуть генерувати інноваційні ідеї в новий період.
Пронизує цю модель елемент, який зветься ключові партнери. В нинішніх умовах ключові партнери із компаніями формують певну соціальну мережу та вибудовують специфічні партнерські відносини. Їх також можна класифікувати залежно від довготривалості у відносинах та впливу на функціонування компанії.
Таким чином, як бачимо, модель Canvas не складна, але вона дозволяє системно підходити як до започаткування бізнесу, так і для розробки стратегій, бізнес-планів і політик в управлінні у процесі її функціонування. Практично більшість початківців використовують цю модель при заснуванні власного бізнесу, хоча і не завжди відокремлюють усії елементи.
Дмитро БАЮРА,
професор КНУ ім. Т. Шевченка
