Вадим Литвиненко, виконавчий директор ТОВ "НВП "ЕНЕРГО-ПЛЮС".
Випробування, які змінили правила
Повітряні удари змусили всю енергетичну систему працювати в умовах постійної загрози. Команди операторів, підрядники, технічні фахівці – всі працюють як єдиний організм для локалізації й ремонту пошкоджень та відновлення об’єктів критичної інфраструктури.
Завдяки розвитку emergency-процедур, автоматизації, створенню локальних ремонтних баз та підтримці з боку міжнародних партнерів вдалося не лише утримати систему, а й закласти основи нової гнучкої архітектури.
Ця стійкість формує нові управлінські підходи, – де кожен учасник має чітку зону відповідальності, а держава і бізнес працюють як партнери.
Від централізованої моделі до децентралізації
Ключовим стратегічним напрямом стає розвиток розподіленої генерації. Один з останніх прикладів – Одеса, де завдяки тісній співпраці донорів з органами місцевого самоврядування встановлюються 6 когенераційних установок.
Чотири з них вже доставлені та вводяться в експлуатацію. Після завершення всіх робіт, когенераційні установки будуть забезпечувати світлом і теплом 1 000 000 мешканців навіть за умов блекауту.
Подібні рішення вже не виняток, а тенденція, яка охоплює промислові зони, громади та підприємства агросектору.
Разом з цим зростає роль систем зберігання, гібридних рішень, локального управління навантаженням – все те, що ще кілька років тому здавалося далеким майбутнім. А сьогодні стало звичайною технічною необхідністю.
Драйвер: сонячна енергетика
Сонячні електростанції продовжують демонструвати найвищі темпи зростання. За оцінками, технічний потенціал потужності СЕС в Україні – 36 ГВт, а економічно доцільний – 30 ГВт.
На кінець 2023 року встановлена потужність сягнула 8,5 ГВт, і більшість цього приросту забезпечили домогосподарства й малий бізнес.
Попит на автономність та енергетичну незалежність кардинально змінив поведінку споживачів. У 2024-2025 роках фокус змістився з генерації на зберігання енергії. Це підтверджує нову зрілість ринку, яка виходить за межі “зеленого тарифу” і фокусується на власній безпеці, ефективності та новій якості споживання.
Вітер змін: майбутнє вітроенергетики
Вітрова генерація в Україні розвивається повільніше — лише 1,7 ГВт встановленої потужності при потенціалі в 16 ГВт.
Основна причина – розташування перспективних майданчиків у прифронтових регіонах. Втім, навіть у цих умовах триває ремонт обладнання, планується repowering (оновлення та модернізація обладнання), започатковуються нові проєкти в центральних і західних областях.
Після стабілізації ситуації очікується приріст потужностей у 0,5-1 ГВт щороку. Але для цього потрібне системне вирішення однієї з найболючіших проблем галузі – боргів.
Критичне питання: боргова криза
Заборгованість перед виробниками з ВДЕ вже перевищила 22 млрд грн. За офіційними ж даними, “Укренерго” винне “Гарантованому покупцеві” понад 16 млрд грн.
Особливо проблемними залишаються 2022 і 2024 роки: виплати покрили лише 63,9% та 87% відповідно.
Ці цифри – не просто статистика. Це втрачена довіра інвесторів, зупинені проєкти, відкладені аукціони. Частина учасників ринку вже відмовляється від механізму “зеленого тарифу” й переходить до торгівлі на ринку на добу наперед і внутрішньодобовому ринку, взявши на себе ризики ціноутворення та небалансів.
Такі зміни вказують на початок нового етапу розвитку – більш ринкового, більш гнучкого, але й більш вимогливого до системи гарантій та правил гри.
Експорт: повернення на європейський ринок
У червні 2025 року Україна вперше за півтора року стала нетто-експортером електроенергії: експорт склав 237 тис. МВт·год, імпорт – майже 204 тис. МВт·год.
Це кардинально інша ситуація порівняно з червнем 2024-го, коли експорт був нульовим, а імпорт перевищував 800 тис. МВт·год.
З 1 липня експортна потужність до країн ЄС зросла з 650 до 900 МВт. Експорт вже не обмежується лише денними годинами – українська генерація виходить на європейський ринок у ночі та під час ранкового піка.
Це не лише новий дохід для компаній, а й важливий ресурс для підготовки до зими. Але щоб ця тенденція була сталою, потрібні не лише генерація й профіцит, а й інфраструктура, міждержавні лінії, правила експорту, що синхронізовані з ENTSO-E.
Скринінг: робота над правилами
У липні 2025 року у Брюсселі стартував офіційний скринінг українського законодавства у сфері енергетики.
Україна пропонує розширення співпраці з ACER, підключення до Union Database, участь у формуванні енергетичної політики ЄС.
Це не лише бюрократичний процес – це підготовка до нових зобов’язань і можливостей. Єврокомісія вже позитивно оцінила прогрес України у сферах газу, електроенергії, ринкових реформ.
Але водночас вона наголошує: потрібно більше стабільності, прозорості та лібералізації.
На фото Вадим Литвиненко, виконавчий директор ТОВ "НВП "ЕНЕРГО-ПЛЮС".
Перспектива: ринок, діалог, партнерство
Ми вступаємо у фазу, коли не лише технології, а й співпраця визначатимуть майбутнє галузі. Без відкритого діалогу між бізнесом і державою не буде ані зростання потужностей, ані нових інвестицій, ані інтеграції з Європою.
Борги, обмеження, нестача інструментів – усе це долається, коли учасники ринку говорять єдиним голосом. Ми не маємо чекати, поки виклики зникнуть. Маємо консолідуватись, запропонувати рішення, і взяти участь у формуванні нової енергетичної архітектури.
Для компаній, які залишаються в Україні, тут працюють і інвестують, - це шанс бути не просто свідками змін, а їх рушіями. Ми віримо в нову енергію країни. Але її не буде без довіри, прозорих правил і чесного партнерства.
