— Чому ми бачимо в пресі так мало інформації про збитки польських компаній через блокаду польсько-українського кордону?
— Польські компанії скупо діляться поганою інформацією про себе. Деякі компанії, які торгують з Україною, є публічними компаніями, тому вони можуть сприйняти надання цієї інформації як погіршення свого іміджу в Польщі. Крім того, я б сказав, у нас забракло журналістської допитливості. ЗМІ захопилися одним наративом. Основна тональність наративу мітингувальників полягала в тому, що українські компанії відбирають ринок у польських транспортників, а глибшої журналістської рефлексії не було. Адже транспортні компанії – це лише елемент господарського ланцюга.
Mи в Палаті через 2 тижні після початку цього протесту провели швидке опитування компаній-членів. Ми зробили це 23-24 листопада і запитали наші компанії-учасниці, як вони оцінюють свої втрати через блокаду кордону. У нас є компанії-учасники, польські та українські – всього 479 компаній. На опитування відповіли 21 польські фірми із тих, хто експортує до України. Свої збитки на той момент вони оцінили в 100 мільйонів злотих.
Але це лише фрагмент загальної картини. Я думаю, що результати буде видно з даних по зовнішньоторговельних операціях за листопад. Вони будуть оприлюднені приблизно за 2 місяці, і ми напевно побачимо зниження обсягів зовнішньоторговельного обороту.
— Якщо ідеться про польську економіку, які галузі постраждали від блокади найбільше?
— Виробники споживчих товарів. Зокрема, ми експортуємо в Україну багато перероблених харчових продуктів, які мають в Україні хорошу репутацію завдяки своїй якості конкурентоспроможним цінам. І ці компанії, безсумнівно зараз відчують на собі ситуацію.
— Станом на зараз вже здається, що польських товарів на полицях українських магазинів стало менше.
— Ваше спостереження є в певному сенсі репрезентативним, тому що кінець року – це ще й період збільшення так званих різдвяно-новорічних покупок, коли мали б імпортувати максимально свіжі товари. Звичайно, це вплине на становище деяких компаній, які продають в Україну агропродовольчі товари.
— А яка ситуація з польськими компаніями, які все ще мають виробничі потужності в Україні і змушені імпортувати сировину чи складові?
— За нашою інформацією, після 24 лютого минулого року ці компанії шукали джерела постачання в Україні, з тієї простої причини, що вони хотіли скоротити ланцюжок поставок. Але зараз у них проблеми з експортом готової продукції з України.
Сьогодні я прочитав інформацію від Німецької торгової асоціації. Вони твердять, що певні комплектуючі, вироблені в Україні, які мали бути доставлені до Німеччини як компоненти для більшого виробництва не надходять вчасно. Це вплине на роботу підприємств в усій Європі, включно з Польщею.
Я також бачив дані української сторони про те, що ця блокада може скоротити ВВП України приблизно на 1%. Безумовно, Євросоюз і Польща, для України в торгівельному сенсі важливіші, ніж Україна для ЄС. Польща зараз є найбільшим торговим партнером України. Україна ж є нашим п'ятим чи шостим за величиною торговим партнером. Але, безперечно, певний вплив на наш ВВП ця ситуація матиме також.
— Чи є у вас інша інформація або коментарі від компаній з інших країн ЄС? Як вони коментують ситуацію?
— Вони теж неохоче ділитися інформацією. Не хочуть лякати своїх акціонерів. Позавчора я брав участь в конференц-колі із одним великим промисловим виробником. Я не можу сказати, яким саме, але це компанія з німецьким капіталом, яка змогла організувати поставки комплектуючих з України, зокрема, використовуючи альтернативні маршрути через Румунію. Але в Румунії також можуть виникати “затори”.
Крім того, транспортування через Румунію також подовжує маршрути. Я знаю про польського експортера певних харчових продуктів з України, які він продає не в Євросоюзі, а за його межами. Якщо раніше товар перевозився через Польщу, тепер відправлення іде через Румунію, що тягне зростання транспортних витрат.
— Чи польські виробники також якось залучені до розмов з урядом? Ми чуємо інформацію, що перевізники звертаються до уряду, і уряд від їхнього імені веде переговори з українською стороною.
— Я не можу цього виключати, але нинішня влада у нас до понеділка, немає сенсу з нею говорити, тому що це марна трата часу. І цей уряд є продовженням того, який несе відповідальність за ситуацію.
— Я була на кордоні нещодавно, готувала звідти репортаж. На місці все виглядає так, ніби польська поліція блокує кордон за дорученням кількох польських перевізників. На жаль.
— Це набагато складніше. Поліція там також іноді намагається допомогти пройти кордон. Що ж, із самого початку до справи влада поставилася безвідповідально. Зараз ми маємо інший уряд Моравецького, і за 2 тижні жодних коперниковських змін не буде. Я думаю, що польські виробники також мало спілкуються з урядом, тому що цей уряд скоро буде колишнім урядом. Однак, наскільки мені відомо, ряд економічних кіл спілкуються з депутатами від нової правлячої коаліції, яка прийде до влади у вівторок.
— Що може змінитися після приходу до влади нового уряду?
— По-перше, я б очікував розмови з усіма учасниками економічного процесу. Тому що одна організація автоперевізників не може блокувати розвиток економіки і не може блокувати кордон Євросоюзу. По-друге — одна організація не може обмежувати обороноздатність країни, яка захищає Європу від Росії. Одна організація не може псувати польсько-українську економічну співпрацю та українські торгові відносини з Європейським Союзом. Я очікую, що за спільним столом, окрім протестувальників, будуть і ті, хто має більш загальні економічні та політичні погляди, і що шляхом компромісу та поступок також з українського боку, ми розблокуємо кордон.
Я ні в якому разі не бажаю прийняти ситуацію, коли liberum veto невеликої групи блокує всі економічні відносини.
— Чи очікуєте ви, що блокаду з кордону буде знято протягом кількох днів після приходу до влади нового уряду?
— Я не хотів би визначати спринтерську дистанцію для нового уряду, який лише буде створено. Перш за все треба буде діяти з розумом, тобто певною мірою задовольняти протестувальників і певною мірою дисциплінувати протестувальників, але також шукати компроміс між Польщею та Україною.
— Ви згадали, що українська сторона теж повинна вирішити кілька проблем. Що саме потрібно зробити українській стороні?
— Наприклад, розв’язати проблему е-черги. Повідомлення про проблемиі від польських перевізників з'являються від липня, а зараз вони активізувалися. Для нас незрозуміло, навіщо порожнім вантажівкам ставати в зальну чергу на митниці. Це збільшує час, необхідний для перетину кордону. Є й інші справи. Вже кілька років не може бути реалізований кредит від польського уряду для України на будівництво інфраструктури прикордонного переходу Шегині. Тендер, який виграла польська компанія, визнано недійсним, що свідчить про те, що з українського боку також є інертність і якась зла воля.
— Як ви оцінюєте новину про те, що сьогодні (8 грудня) Укрзалізниця відновила перевезення вантажівок через кордон потягом, як це робилося вже кілька разів за останні роки? Чи на вашу думку, це допоможе розв’язати проблему блокади?
— Це може бути частковим рішенням, але ми усвідомлюємо, що у цих вагонах потрібно замінювати колеса на кордоні. Це буде іще одне вузьке місце. Тому пересилка вантажних авто залізницею – це спосіб трошки полегшити ситуацію, але це не вирішить проблему.
— Як ви вважаєте, чи можна розраховувати на те, що в якийсь момент українські компанії, а можливо, і європейські, і польські, навіть через Єврокомісію, вимагатимуть від Польщі компенсації за збитки, завдані внаслідок блокади?
— Можливо. У заяві правління нашої палати ми зазначили, що імовірні позови з вимогами компенсації як до державної скарбниці, так і до тих органів місцевого самоврядування, які дали згоду на такі дії на кордоні, на блокаду. Я вважаю, що дозвіл на демонстрації, тобто де-факто на блокаду, був наданий у спосіб незгідний із процедурами, незаконно, і органи влади мали б його відкликати. Тому, якщо компанії мають такий намір, вони цілком можуть відстоювати свої права, щоб навчити на майбутнє, до чого призводить брак уяви.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ПРО СИТУАЦІЮ НА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ КОРДОРІ
