2019 рік став одним з поворотних моментів в енергетиці України. Того року почав працювати ринок електричної енергії, який відкрив широке коло можливостей для його учасників: конкуренція, вільні ціни, доступ до мереж та багато іншого.
Але можливості не бувають без взаємопов’язаних між собою обов’язків учасників ринку один перед одним: дотримання умов договорів, врегулювання небалансів, вчасні розрахунки.
Вторгнення Російської Федерації такі можливості скоротило, а обов’язків додало, особливо для виробників електричної енергії та операторів енергетичних систем. Зграї ворожих ракет та дронів об’єктивно принесли додаткові витрати цим учасникам ринку. Зведення захисних споруд, відновлення пошкодженого обладнання коштувало чималих грошей.
Загострення ситуації на Близькому Сході та стрімке зростання цін на викопні енергетичні ресурси змушують глибоко замислитися про новий напрямок розвитку відновлюваної енергетики — створення енергетичних хабів.
Зазвичай під енергетичним хабом розуміють сонячну або вітрову генерацію, поєднану з установками зберігання енергії. Але існують також інші варіанти, коли до сонячної або вітрової станції приєднується гідроелектростанція. Саме над створенням такого енергетичного хабу тривалий час працюють у ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС».
Поштовхом стало те, що на початку діяльності ринку електричної енергії підприємство зіткнулося із суттєвою проблемою — небалансами електричної енергії. Специфіка виробництва електричної енергії на гідроелектростанціях, а також на інших установках, що використовують альтернативні джерела, не дозволяє передбачити обсяг генерації на тривалий період.
На гідроелектростанціях ситуація може змінюватися навіть протягом доби. Рівень води, погодні умови, команди диспетчера — все це не дозволяє точно визначити обсяг електричної енергії, який буде поданий до об’єднаної системи.
Якщо заявка на «ринку на добу наперед» більша, ніж обсяг генерації, то отримаєш за позитивні небаланси копійки; якщо обсяг генерації менший — чекай на негативні небаланси за відповідною надвисокою ціною.
Завдяки всебічному аналізу, оперативному обміну інформацією між комерційним та виробничими підрозділами підприємству вдалося мінімізувати розмір небалансів і фінансові втрати. Обумовлено це, на мою думку, відсутністю великого управлінського апарату та експлуатацією лише однієї гідроелектростанції. Швидка комунікація між працівниками і структурними підрозділами підприємства, можливість відповідального співробітника напряму терміново зв’язатися з керівником підприємства, який приймає остаточне самостійне рішення без зайвих погоджень, є запорукою ефективної роботи і гарного фінансового результату.
На сьогодні проблема небалансів значною мірою вирішена, але передбачене фінансовим планом будівництво сонячної станції з її нерівномірним обсягом виробництва могло знову загострити це питання перед підприємством. Рішення прийшло з прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку установок зберігання енергії». Установки зберігання енергії мають стати тим самим рятівним засобом для підприємств, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел.
Сонячна електростанція на діючій гідроелектростанції дає реальну можливість збільшення обсягу виробництва електроенергії до 10% на рік за рахунок вирівнювання «провалів». Одночасно установка зберігання дозволяє накопичувати електричну енергію, яка генерується понад обсяг, заявлений на продаж, нівелюючи позитивні небаланси, а у разі недостатності обсягу генерації — дозволяє уникати негативних небалансів.
Тому для підприємства установка зберігання — це не просто батарея. Це фінансовий інструмент. У сукупності її використання веде до максимального обсягу продажу виробленої електричної енергії і, як наслідок, підвищення фінансового результату підприємства. Якщо таке підприємство належить до державного сектору економіки — а ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» є саме таким, — то отриманий прибуток прямо впливає на розмір дивідендів на державну частку, що збільшує надходження до державного бюджету.
Інтеграція сонячної електростанції, а в перспективі і вітрової, із встановленням установки зберігання енергії, для ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» — це логічне розширення існуючої енергетичної інфраструктури, етап еволюції підприємства як системного енергетичного вузла або хабу.
Сонячна та вітрова генерації можуть бути інтегровані в діючу мережеву архітектуру гідроелектростанції без будівництва нових підстанцій. Такий підхід дозволяє скоротити капітальні витрати, уникнути довготривалих процедур погодження нових точок приєднання та підвищити коефіцієнт використання вже існуючих активів підприємства.
На превеликий жаль, на сьогодні існують обмеження пропускної спроможності, коли фактичний обсяг у систему подається вдвічі меншим від встановленої потужності нашої гідроелектростанції. На даний час експлуатуються дві лінії 35 кВ, що дозволяє видавати вироблену електричну енергію в напрямках двох областей: Чернівецької та Вінницької.
З метою усунення обмежень підприємством розроблено та частково реалізовано проєкт будівництва відкритого розподільчого пристрою (ВРП) 110 кВ та повітряних ліній 110 кВ. ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» вже виконала роботи з реалізації частини проєкту. Зокрема, побудовано ВРП 110 кВ та частину повітряних ліній 110 кВ. Очікуємо від наших партнерів — операторів системи розподілу — виконання їхньої частини робіт.
Висвітлюючи перспективи розвитку підприємства як енергетичного хабу, слід звернути увагу, що після синхронізації з європейськими системами для ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» відкриваються можливості для виходу на міжнародний ринок.
Будь-який експорт — це не просто комерційний проєкт, а й оновлення технічних можливостей. Нижньодністровська ГЕС географічно розташована на кордоні з Республікою Молдова.
Потенційно існує можливість реалізації реверсних перетоків через кордон, якщо добудувати існуючу лінію на території Молдови та здійснити приєднання до підстанції на території сусідньої країни. Для ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» - це перспектива посилення фінансової стійкості, інвестиційної привабливості та інтеграції з європейським енергетичним простором.
