На даний час цікаве непересічне завдання стоїть перед Наглядовою радою АТ НАЕК «Енергоатом» — зміна керівного складу, що фігурував у плівках «Мідаса». На перший погляд, що тут цікавого? Нічого: бери та звільняй керівників, які мають потенційно корупційне минуле, призначай нових, що не відзначилися у минулі роки корупційними скандалами.
Однак не все так просто. Атомна енергетика має значні ризики, пов’язані з людським фактором, і компетенції, про що так люблять згадувати теперішні керівники галузі, які є невід’ємним фактором безпечного функціонування об’єктів.
На теперішній час в Україні діє система, в якій, згідно із Законом України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», ліцензування діяльності персоналу та посадових осіб експлуатуючої організації (перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України і здійснюється виключно на основі ліцензій) охоплює весь основний керівний склад НАЕК та АЕС. До цього переліку включено посади, до службових обов’язків яких віднесено:
прийняття рішень про режим роботи ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
прийняття рішень про впровадження планів протиаварійного реагування;
прийняття рішень про впровадження модернізації та модифікації систем, важливих для безпеки;
допуск персоналу до безпосереднього управління реакторною установою атомної електростанції;
контроль за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (внутрішній нагляд).
Умови та порядок видачі ліцензій на провадження діяльності персоналу та посадових осіб експлуатуючої організації визначає Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ).
Звичайно, люди, що поверхнево розуміються на питанні, можуть сказати, що немає нічого складного: до конкурсних вимог додаються вимоги нормативних актів, відбираються фахівці, які проходять співбесіду, призначаються, виконують нормативні вимоги та отримують ліцензію.
Однак, якщо розглянути «Кваліфікаційні вимоги до керівників та заступників керівників експлуатуючих організацій (операторів) ядерних установок, які належать до сфери управління Міністерства енергетики України, та стосовно суб’єктів, визначених Кабінетом Міністрів України», то ми бачимо, що така людина має бути фактично вихідцем з «Енергоатома».
Але уважний читач одразу зауважить: АТ НАЕК «Енергоатом» наразі не належить до сфери управління Міністерства енергетики України — і буде правий. Що тоді робити і чим керуватися?
Нагадаю, обов’язкова наявність ліцензій зафіксована у Законі України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», метою видачі яких є: «забезпечення провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії тільки тими фізичними та юридичними особами, які можуть гарантувати виконання вимог законодавства…». Тобто без зміни закону все одно потрібно буде отримувати ліцензію.
Однак, згідно з «Умовами та порядком видачі ліцензій на провадження діяльності посадових осіб експлуатуючої організації», кваліфікаційні вимоги до керівників та заступників керівників визначаються уповноваженим органом управління за погодженням з Держатомрегулювання, а для інших ліцензованих осіб — посадовою інструкцією.
Отже, Наглядовій раді АТ НАЕК «Енергоатом» необхідно самостійно розробити та узгодити новий перелік посад та вимоги до них. Будемо сподіватися, що відповідні повноваження Уряд їм надав.
Людина, що переймається станом справи «Мідас», може зауважити, що це лише затягування часу, а потрібні рішучі дії. На мою думку, діяти потрібно було вже кілька місяців тому. Однак це не наша відповідальність — способи і методи дій обирає Наглядова рада АТ НАЕК «Енергоатом». Ми можемо лише спостерігати, пропонувати варіанти вирішення та висловлювати думку з приводу тих чи інших кроків.
Спробую сформулювати певний робочий алгоритм дій, який можливо модифікувати та допрацьовувати.
Алгоритм дій Наглядової ради АТ НАЕК «Енергоатом»:
-
Негайно визначити 3–5 осіб, не пов’язаних зі справою «Мідас», і сформувати з них тимчасове правління.
-
Розробити та затвердити сучасні кваліфікаційні вимоги до керівників та заступників керівників експлуатуючої організації.
-
Провести прозорі конкурси та здійснити фінальні призначення.
Досьє “ЕнергоБізнесу”
Костянтин Коба народився 13 травня 1976 року.Освіта: Львівський національний університет імені Івана Франка, фізик; Київський політехнічний інститут, інженер-фізик-теплоенергетик ядерних енергетичних установок; Харківський політехнічний інститут, економіст-менеджер.
У 2005 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Моделі та методи рішення задач маршрутизації при ліквідації наслідків техногенних аварій».
Кар’єра: 1997–2010 рр. - працював на Хмельницькій АЕС на ключових оперативних посадах: провідний інженер з управління реактором, начальник зміни реакторного цеху, начальник зміни енергоблоку, начальник зміни станції. Саме в цей період особисто розробив методику визначення маси теплоносія першого контуру, брав активну участь у створенні та впровадженні симптомно-орієнтованих аварійних інструкцій (СОАІ) — одного з найважливіших інструментів підвищення безпеки реакторів типу ВВЕР.
З 2010 по 2019 роки обіймав посаду головного інспектора ВП «Хмельницька АЕС». Мав ліцензію Держатомрегулювання на виконання обов’язків головного інспектора АЕС. Відповідав за відомчий нагляд, пожежну безпеку, охорону праці, екологічний захист, контрольно-ревізійну діяльність та взаємодію з державними органами. Постійно брав участь у заходах МАГАТЕ та WANO, входив до кадрового президентського резерву НАЕК «Енергоатом» (навчання в МІМ у 2017 році).
У 2019–2020 роках працював головним інженером Консорціуму «Український Модуль», де займався питаннями ліцензування та впровадження технології малих модульних реакторів (SMR) в Україні, зокрема аналізом можливості створення приватних ядерних об’єктів та моделі державно-приватного партнерства.
З липня 2020 року — приватний підприємець. Залишається одним із небагатьох експертів, хто має комплексне бачення як традиційної великої атомної енергетики, так і перспективних напрямів (SMR).
Сьогодні військовослужбовець.
