Наш старый сайт

Євген ПАЛЄНКА: «Ціна газу для ТКЕ у 7.42 грн/куб м з ПДВ є маржинально прийнятною для споживачів»

Євген ПАЛЄНКА: «Ціна газу для ТКЕ у 7.42 грн/куб м з ПДВ є маржинально прийнятною для споживачів»

07.06.2022

Кабінет міністрів зобов’язав «Газопостачальну компанію «Нафтогаз Трейдінг», яка входить до складу НАК «Нафтогаз України», з 1 червня по 31 липня 2022 р продавати газ для підприємств теплокомуненерго за ціною 7420 грн/тис куб м (з ПДВ, послугами на транспортування, а також коефіцієнтом при замовленні потужності на добу наперед).

Фактично йдеться про стримування на 2 місяці подорожчання централізованого постачання гарячої води. Але чи зможуть і встигнуть підприємства теплокомунальної енергетики (ТКЕ) за цей час сформувати запаси газу для виробництва гарячої води і тепла на майбутній осінньо-зимовий сезон (ОЗС), закупити запасні частини, про політику «Газопостачальної компанії «Нафтогаз Трейдинг» (НГТ), тарифоутворення, можливі і необхідні інженерно-технічні рішення для підприємств ТКЕ, їхню ймовірну перспективу, – в інтерв’ю «ЕнергоБізнесу» експерта енергетичного ринку Євгена ПАЛЄНКИ.

— Менше ніж за добу до підвищення цін для ТКЕ «Нафтогаз Трейдінгом», Кабмін наважився «заморозити» ціни на газ для ТКЕ на 2 місяці. Але спочатку варто звернутися до результатів минулого опалювального сезону.

— Для мене головний результат минулого опалювального сезону найперше в тому, що в Україні ми бачимо ту ціну газу, яку населення, бюджетні установи і підприємства готові сплачувати. Тобто, дивлячись на результати останніх 10 місяців, ми можемо чітко визначити, що ринкова ціна газу (та, що підтверджена грошима споживача) - це біля 6 грн/куб м (без ПДВ). Ціна газу 7.42 (з ПДВ) – це ціна, яку споживачі готові сплачувати за газ, який конвертується у тепло і гарячу воду, і мають для цього джерела фінансування.

Підприємства ТКЕ – це передня ланка роботи зі споживачами, вони відчувають, яку ціну споживачі спроможні сплатити за тепло і гарячу воду, а відтак і за газ, який складає в середньому 80% вартості послуг ТКЕ. І ми бачимо, що вартість газу більше 7.42 грн/куб м (з ПДВ) споживачі вже не в змозі сплатити.

«Листи щастя» для ТКЕ

— Проте «Нафтогаз» не полишає спроб підвищити ціну газу, зокрема для ТКЕ. І вимагає компенсації. Ще до рішення КМУ всі ТКЕ отримали від НГТ «листи щастя» про підвищення ціни на газ з 7.42 до 29.3 грн/куб м. Як бути в цій ситуації?

—  Починаючи з 1 травня НГТ пропонує обраним постачальникам газу для населення постачати газ з травня по вересень 2022 р по індивідуально визначеним цінам від 7.2 грн до 9.4 грн за 1 куб м з ПДВ, за умови надання банківських гарантій (фактично заморозки у банках грошей на суму місячної вартості газу у зимовий місяць з максимальним споживанням) та підписання договору безспірного списання без опції купувати газ по передоплаті.  

Підприємства ТКЕ також отримали листи від НГТ з встановленням цін на газ на період з червня 2022 р по травень 2023 р на рівні:

—  29.3 грн/куб м - для населення;

—  16.39 грн/куб м - для бюджетних установ;

—  відповідно до спотових цін на хабах - для інших споживачів. 

Якщо Уряд пристане на пропозиції «Нафтогазу», йому доведеться шукати джерело погашення різниці в цінах між 7.42 і 29.3 грн/куб м. І бути готовим до стрімкого збільшення неплатежів за послуги підприємств ТКЕ.

— Тобто ситуація ще погіршиться, хоча куди вже далі?

— Безумовно погіршиться – підприємства ТКЕ будуть змушені підвищити тарифи в середньому в 3.5 рази.

Нагадаю, що, по-перше, трирічні договори підприємств ТКЕ з НГТ на поставку газу були підписані фактично в примусово-ультимативному режимі.

По-друге, договори відображають синхронізацію термінів платежів, але містять ряд суттєвих умов, які є неприйнятними для ТКЕ.

— «ЕнергоБізнес» про ці договори писав неодноразово, але варто нагадати про головні проблеми…

— По-перше, різні ціни для різних категорій споживачів:

* об’єми поставок розділені на 3 обсяги по різним цінам (населення, бюджетні установи, інші споживачі);

 * об’єми по фіксованим цінам для населення та бюджетних установ були розраховані НГТ як середнє щомісячне споживання за останні 3 роки, що некоректно - обсяг фактичного споживання напряму залежить від температури повітря, яка кожен рік різна;

* відповідно ціни були встановлені на рівні (грн/куб м з ПДВ): 

7.42 - для населення,

16.39 - для бюджетних установ,

24.77-38.73 - для «інших споживачів» у прив’язці до цін на хабах.  Наявність такої різниці цін є ознакою перехресного субсидіювання. Чи не з цим боровся «Нафтогаз»?

По-друге, якщо температура повітря у конкретний місяць була нижче, ніж середня за останні 3 роки, використання газу для обігріву населення та бюджетних установ було вище. Таку різницю обсягів газу для опалення населення та/чи бюджетних установ підприємства ТКЕ купували у НГТ по ціні «для інших споживачів», тобто за найвищою ціною. Але тарифи на опалення базувалися на цінах 7.42 та 16.39 відповідно.

По-третє, всі неплатежі споживачів теплової енергії та гарячої води покладалися на підприємства ТКЕ в ситуації, коли всі тарифи ТКЕ розраховувалися з позиції отримання вчасної 100% оплати.

По-четверте, у договорах з НГТ відсутня синхронізація правил та можливості проведення нарахування штрафів та дій по стягненню заборгованості ТКЕ перед НГТ з умовами нарахування штрафів та дій по стягненню заборгованості зі споживачів ТКЕ.  

— Якщо у серпні чи восени уряд таки пристане на вимоги «Нафтогазу» («Нафтогаз Трейдінгу») підвищити ціну газу для ТКЕ, що чекає на споживачів і ТКЕ?

— Повторюю: факт оплати споживачами послуг ТКЕ з жовтня 2021 р по січень 2022 р засвідчив: 

a) зараз тарифи встановлені з урахуванням цін на електричну енергію, воду, рівень мінімальної заробітної плати, транспортування та розподіл газу рівня вересня- жовтня 2021 р. А ціна газу 7.42 грн/куб м (з ПДВ) є маржинально прийнятною для споживачів; 

б) збільшення таких тарифів у результаті збільшення їх складових, призведе до неплатежів з усіма наслідками, включаючи неплатежі за газ;

в) тарифи, які застосовувало ТКЕ для бізнесу через умови контрактів з НГТ, вже були  неприйнятними і призвели до неплатежів та намагання бізнесу відмовитися від послуг опалення, до банкрутств та закриття бізнесів. Проблема неплатежів за поставлене тепло нещодавно почала виникати і у бюджетних установ.

— Значною мірою це пов’язано з неможливістю споживачами самостійно регулювати теплопостачання у своїх помешканнях.

— Іноді пряме споживання газу населенням називають «умовно примусовим», як споживання життево необхідного товару, але з можливістю певного прямого регулювання початку, закінчення, та поточних обсягів споживання. Проте споживання теплової енергії є повністю примусовим: споживачі не мають жодного впливу на початок, закінчення, та поточний обсяг споживання і повинні оплачувати послуги на умовах примусової прямої та непрямої поставки послуг з опалення та по цінам, встановленим постачальником. Хоча правила та нормативи поставки послуг ТКЕ регулюються численними державними актами та нормативами, фізично більшість споживачів не може самостійно починати /закінчувати чи зменшувати/збільшувати споживання тепла.

Про ціни і ціноутворення 

— Можливо, саме час відмовитися від централізованого опалення і постачання гарячої води?

— Практика інших країн свідчить, що централізоване опалення і постачання гарячої води на 20-30 відсотків дешевші для споживачів. Індивідуальне опалення доцільне у віддалених містечках, де це економічно обґрунтовано. Та й за сучасних умов повністю перебудовувати систему опалення і постачання гарячої води нереально.

На мій погляд, вихід – фундаментальна зміна правил на ринку газу. Приміром, «ринкова» ціна на газ в Україні в останні роки визначалась на рівні імпортного паритету спотових ринків у Європі, а не як баланс платоспроможного попиту та наявної пропозиції у межах України.

Маючи власний видобуток, можливість міжсезонного закачування газу у ПСГ, створення довгострокового балансуючого запасу, ціна газу в Україні прив’язана до спотових цін європейських хабів. Але Україна зараз імпортує вже порівняно  незначний обсяг. То чому ми мусимо платити такі ціни?

Якщо зазирнути на рік наперед (з червня 2022 р по травень 2023 р) , то прогнози видобувних компаній свідчать, що видобуток газу в Україні складе близько 18 млрд куб м, споживання – близько 22 млрд куб м з урахуванням війни і її наслідків. У підземних сховищах на 1 червня було – близько 9 млрд куб м, з яких 2-3 млрд може бути піднято під час наступного опалювального сезону. Отже, імпортувати треба близько 2 млрд куб м газу.

— То на це НАК вимагає гроші, крім компенсації?

— Зокрема. Але 2 млрд куб м імпорту – це приблизно 10% від прогнозного споживання. Думаю, ми не можемо застосовувати для ціноутворення  100% споживання вартість 10% газу, яка буде імпортована. Це некоректно і не підтверджено наявністю коштів у споживачів.

— Але у нас немає довгострокових угод на імпорт газу. Тому НАК буде купувати газ на споті, де зазвичай найвищі ціни.

— Тут у мене запитання – чому за кілька останніх років ми не маємо довгострокових контрактів, приміром, на закупку LNG? Газ не обов’язково купувати в РФ. Його поставки треба диверсифікувати, як це робить більшість країн. Сьогодні, як ніколи раніше, ми маємо можливість укладати довгострокові контракти на закупку LNG з Катаром, США, іншими країнами. І вибудувати нову формулу ціни.

— Для прийому LNG потрібні термінали – на березі чи офшорні.

— Я не найкращий експерт з цього питання, але відомо, що Україна має можливість отримувати газ через термінали і ГТС кількох сусідніх країн. З обережністю я б сказав, що це вікно можливостей відчинене.

— Повернімося до цін, які загнали «Укргазвидобування» у пастку.

— Почнемо з того, що за 2021 р в Україні загалом видобуто 19.8 млрд куб м газу, спожито 26.8 млрд куб м, різниця склала 7 млрд куб м або 35.4%.

При цьому спотова ціна газу у Європі становила в середньому приблизно 1 000 дол/1 тис куб м (без ПДВ), що призвело до надприбутків видобувників газу, і відповідно, до неможливості оплати за газ багатьма споживачами та залучення бюджетних коштів на компенсації різниць у тарифах, неплатежі споживачів та виплату субсидій. Думаю, була можливість використати ці кошти з більшою користю для платників податків. 

«Нафтогаз Трейдінг» постачав газ усім постачальникам газу для населення з включенням їх до балансуючої групи за ціною 7.42 грн/куб м (з ПДВ) за умови передплати, наявності банківської гарантії та договору безспірного списання.

Але пряма повна вартість підйому на поверхню 1 тис куб м газу (без ПДВ та рентної плати) складала в Україні в середньому до 100 дол або 2 600 грн. Виходячи з наявної інформації можливо припустити, що така повна вартість підйому на поверхню 1 тис куб м газу АТ «Укргазвидобування» (УГВ) складала менше 2 000 грн.

Здається, вже є розуміння, що невизнання реальної ціни на газ, яку можуть сплачувати споживачі в Україні, призвело до того, що рентна плата за видобуток газу розраховувалась на основі цін розмитнення, чи імпортного паритету спотових цін хабів. Також, відповідно до наявної інформації, можливо припусти, що ефективна ставка рентної плати УГВ складала біля 27%, а УГВ продавало газ НАКу по ціні до 6 грн (без ПДВ) (як еквівалент 7,42 з ПДВ мінус 3%), що ймовірно призвело до несплати рентних платежів УГВ, та завищених очікувань податкових надходжень Міністерством фінансів.

Про розрахунок уряду і борги споживачів ТКЕ

— Уряд минулого року «повернув» ТКЕ більше 22 млрд грн за різницю в цінах на газ. Це вирішило проблему?

— За період з 1 червня 2021 р сформувалась різниця у тарифах підприємств ТКЕ, яка, як планувалося, повинна була бути погашена за рахунок місцевих бюджетів, але це відбулось не по всім ТКЕ, з різних причин.

 Планується, що підприємства ТКЕ не будуть змінювати свої тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води, а різниця у тарифах (в основному ціни на газ) будуть покриватися  за рахунок місцевих бюджетів та/чи допомоги місцевим бюджетам міжнародних донорів. Але на думку підприємств ТКЕ, такі сподівання є нереальними. Борги вже перетнули межу неможливого.

— Якими є боргові результати минулого опалювального сезону, особливо після початку відкритої війни?

— Нажаль, результати кричущі. Перше. Платоспроможність населення та бізнесу впала на 20-30% в залежності від регіону, а відповідні платежі за послуги ТКЕ по тарифам 2021 р впали у квітні майже на 50%.

Друге. Надходження до місцевих бюджетів скоротилися на 10 – 50% в залежності від регіону. 

Третє. Вартість обслуговування мереж чи закупівлі/оновлення обладнання для ТКЕ зросла на 30–40% пропорційно фактичному курсу гривні та відповідно зростанню вартості логістики.

Четверте. Деякі об’єкти ТКЕ зазнали руйнування та потребують негайної відбудови/реконструкції до початку опалювального сезону 2022 -2023. 

П’яте. Всі підприємства ТКЕ намагаються проводити додаткові закупівля резервного обладнання на випадок руйнування інфраструктури і для створення резерву взаємної допомоги.

— Які інженерно-технічні рішення нині доступні для того, щоб опалювальний сезон розпочався? Враховуючи що коштів на це катма.

— Для кожного населеного пункту має бути окреме рішення з урахуванням стану інфраструктури. Іноді справа не у значних коштах, а у продуманих, комплексних рішеннях. Десь варто переорієнтувати, приєднати котельні промислових підприємств до загальної системи ТКЕ. В інших містах варто застосувати мобільні комплекси… Над цим саме зараз треба працювати фахівцям. Усім підприємствам ТКЕ треба негайно відходити від газу і шукати інші, невикопні джерела енергії.

— Харків вже заявив, що будуватиме новий мікрорайон з автономною системою теплопостачання чи не кожного будинку. USAID оголосило тендер на розробку проекту теплопостачання Охтирки (Сумська обл), і не факт, що це буде ЦО… Згадую сумну приказку ветеранів ІІ Світової: у СРСР світло і дороги є там, куди дійшли окупанти, на решті території так і живуть - без доріг, е/е, газу, гарячої води, каналізації... І ця історія повторюється?

—  Сподіваюся, що ні. Все, що стосується відновлення інфраструктури, треба робити зараз. І конкретне рішення треба шукати/рахувати для кожного міта/району окремо, виходячи з багатьох наявних факторів. Зараз головними принципами будуть безпека, можливість страхування у разі руйнації, швидкість будівництва/введення в експлуатацію, наявність джерела енергії, зручність та економічність.

— З березня 2022 р парламент змінив правила нарахування рентної плати. Як це вплинуло на видобуток і бізнес видобувних компаній? 

— Так, зміни відбулися, внаслідок чого приватні видобувні компанії для отримання коштів для сплати ренти вимушені продавати газ не дешевша ніж 24 000 грн (з ПДВ), а так як українськи підприємства не в змозі сплачувати таку ціну, частина приватних видобувників почала зменшувати/зупиняти видобуток та/чи шукати можливість експорту газу.

— Який ви бачите вихід із ситуації, що склалася?

— Я б запропонував на 12 місяців заборонити експорт газу, видобутого в Україні, чи імпортованого та розмитненого в Україні (за виключенням нерозмитненого газу, та газу у режимі short haul), який тимчасово зберігається у ПСГ.

Одночасно становити єдину ціну газу НГТ для ТКЕ за 1 куб м на рівні  6 грн (без ПДВ) чи порядку 7.2 грн (з ПДВ) на період з 1 червня 2022 р по 31 травня 2023 р. А також синхронізувати нарахування штрафів та процедур стягнення заборгованості між споживачами ТКЕ та у відношеннях між НГТ та ТКЕ.

Окремої уваги заслуговує проблема джерел фінансування неплатежів споживачів ТКЕ по всьому ланцюгу - від НГТ газу до споживачів теплової енергії.

Варто встановити єдину ціну НГТ для постачальників газу населенню (едина пропозиція всім постачальникам з обов’язковим включенням у балансуючу групу на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів прозорості та недискримінації) та синхронізувати цю ціну з ціною на газ НГТ для ТКЕ на рівні 6 грн за кум м (без ПДВ). 

Повернутися до ставок рентної плати за видобування природного газу, які діяли на 1 січня 2022 р, та застосовувати ціну 6 000 грн (без ПДВ), як ціну для нарахування рентної плати на видобуток газу. 

Надати можливість приватним видобувним компаніям продавати видобутий в Україні газ НАКу чи НГТ для ПСО по ціні 5 800 грн (без ПДВ) з застосуванням такої ціни для розрахунків та можливості застосування понижуючого коефіцієнту відповідно статті 252 Податкового Кодексу України.

Але якщо через 2 місяці відбудеться суттєве підвищення ціни газу для ТКЕ, то це призведе чи до відповідного підвищення тарифів на постачання тепла та гарячої води, чи до вимог фінансування космічних сум з місцевих бюджетів і, як наслідок до масових неплатежів та створення безнадійної заборгованності по всьому ланцюгу - від постачання тепла до постачання, транспортування, розподілу газу, постачання електричної енергії, води; виплати заробітної плати тощо. Коло замкнеться, і надалі вирішити ці проблеми буде ще складніше.

ВАРТО ТАКОЖ ЗВЕРНУТИ УВАГУ:
— 
Ценовой коридор
 Евгений Паленка: "Контроль над предприятиями ткэ обеспечивает "Нафтогазу" рыночную власть"
— Анна Позднякова: "Хотелось бы воззвать к Антимонопольному комитету!"