Про це у своїй колонці на Kyiv Post пише економіст Андерс Ослунд.
Потенціал як у Норвегії, результати — як у СРСР
Україна посідає друге місце в Європі за запасами газу (1,1 трлн м³), поступаючись лише Норвегії (2 трлн м³). Проте розрив у ефективності вражає:
-
Норвегія видобуває 124 млрд м³ на рік.
-
Україна з 1993 року стабільно тримається на позначці лише 20 млрд м³.
Ослунд наголошує, що за умови ефективного управління Україна могла б видобувати близько 70 млрд м³ щороку, як це вже було на піку в 1975 році.
Чому видобуток стоїть на місці?
Головними перешкодами економіст називає державну монополію та застарілі норми. «Нафтогаз», за словами експерта, залишається дисфункціональною структурою, яка стримує розвиток галузі. Основними проблемами є:
Монополія: «Нафтогаз» контролює 80% видобутку.
Відсутність іноземних інвестицій: Світові гіганти, такі як Chevron та Shell, намагалися зайти на ринок, але зрештою залишили країну.
Бюрократія: Складна система отримання дозволів, де до десяти держорганів можуть блокувати роботу один одного.
Кадрова нестабільність: За останні п’ять років у «Нафтогазі» змінилося чотири керівники.
План дій: роздробити та приватизувати
Для реального прориву Ослунд пропонує радикальну реструктуризацію галузі:
-
Розподіл «Нафтогазу»: Компанію потрібно розділити за регіональним принципом. «Полтавагазвидобування», «Шебелинкагазвидобування» та «Львівгазвидобування» мають стати незалежними підприємствами.
-
Залучення технологій: Україні необхідна співпраця з міжнародними сервісними компаніями (наприклад, Baker Hughes та Halliburton) для впровадження сучасних методів буріння та фрекінгу.
-
Ринкове ціноутворення: Уряд повинен припинити субсидування цін на газ. Замість штучно занижених тарифів, які породжують корупцію, держава має перейти до прямих грошових виплат вразливим верствам населення.
-
Спрощення процедур: Прем'єр-міністр має особисто забезпечити ліквідацію бюрократичних бар'єрів для отримання ліцензій на розвідку та видобуток.
«Україна більше не може собі дозволити таке неефективне управління. Вона має стати великим експортером газу, забезпечуючи енергетичну безпеку всієї Європи», — підсумовує Ослунд.
Досьє «ЕнергоБізнесу»
Андерс Ослунд (Anders Åslund) — відомий шведсько-американський економіст, фахівець із питань економіки Східної Європи, зокрема України та Росії.Освіта: Ступінь доктора філософії (D.Phil.) отримав в Оксфордському університеті.
Статус: Старший науковий співробітник Стокгольмського вільного світового форуму (Stockholm Free World Forum) та ад'юнкт-професор Джорджтаунського університету.
Досвід консультування: У різні роки виступав радником урядів України та Росії з питань економічних реформ.
Є членом Консультативної ради української енергетичної компанії ДТЕК.
Наукова та публіцистична діяльність:
Ослунд є автором 15 книг, серед яких найбільш резонансною останнім часом стала праця «Російський кумівський капіталізм: шлях від ринкової економіки до клептократії» (Russia’s Crony Capitalism: The Path from Market Economy to Kleptocracy).
