Наш старый сайт

На часі STEAM-освіта

На часі STEAM-освіта

№37 (1230) от 14.09.202119.09.2021

Формування сучасної інноваційної моделі розвитку економіки в Україні неможливо без високого рівня підготовки з математики, фізики, хімії та інших природничих наук. Із подальшим розвитком сучасних технологій значення цих наук буде лише зростати.

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

В Україні в останні роки різко зріс дефіцит кадрів інженерних спеціальностей. Розвинуті країни також мають такі проблеми, але вони їх вирішують за рахунок імігрантів (кваліфікованих кадрів, відтоку мізків із країн, які розвиваються) внаслідок  набагато кращих умов як оплати праці, так і рівня безпеки та життя населення. Практично в усіх високотехнологічних та промислових компаніях України багато роботи виконують нині "старі" кадри. В цьому сенсі можна сказати, що "старикам" у нас завжди дорога. Спілкуючись із багатьма HR високотехнолгічних компаній завжди чуєш, що знайти на посаду інженера молодого спеціаліста вкрай важко.

Така ситуація, яка склалася, пояснюється, по-перше, тим що, в середніх школах та в профтехучилищах різко впав рівень підготовки з математики, фізики та хімії. Саме тому, як засвідчує статистика, наприклад, не склали ЗНО з математики більш ніж  30% випускників середніх шкіл. По-друге, привабливість природничих спеціальностей з року в рік в Україні падала, і тому вищі навчальні заклади змушені були зараховувати на свої навчально-освітні програми природничих спеціальностей студентів із низькими прохідними балами навіть на держзамовлення. По-третє, внаслідок  низької заробітньої плати висококласних молодих вчителів-математиків у школах майже немає. 

Успішні промислові компанії України лише почали вирішувати цю проблему за рахунок розвитку корпоративної освіти — створювати власні навчальні центри, відкривати корпоративні університети або ж розвивати індустріальні парки за участі науковців. Але це кардинально поки що не змінює таке  вкрай негативне явище.

В той же час, як показує аналіз, в найближчі десятиліття конкурентоспроможність будь-якої країни буде визначати показник високотехнологічності економіки. Для України це такі важливі сектори економіки, як авіабудування, космічна галузь, робототехніка, адитивні технології, IT-галузь та ін. Практично функціонування будь-якого сектора інноваційної економіки, в тому числі агропромислового комплексу, сьогодні не можливо без інституційного забезпечення висококваліфікованими інженерними кадрами.

Саме тому поступово усі країни почали використовувати нову концепцію підготовки як школярів, так і студентів. Її називають ще концепцією STEAM-освіти, яка поєднує в собі природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering), мистецтво (Art) та математику (Mathematics). Тобто в сучасних умовах важливо досягнути гарних результатів у міждисциплінарних дослідженнях, креативності, які зможуть генерувати інновації та новітні технології.

Перші документи щодо розвитку STEAM-освіти уже напрацьовано також і нашим МОН України. Але практично лише провідні гімназії та ліцеї в Україні використовують дану концепцію роботи з учнями і, як правило, на додаткових позашкільних заняттях. На думку зарубіжних експертів, для реалізації цього підходу необхідні сучасні STEAM-лабораторії, які мають  бути оснащені різноманітними приладами, наприклад, навіть 3D принтерами та різними сучасними техзасобами. У цьому контексті саме корпоративний бізнес повинен долучатися до таких програм. Можна також навести, як приклад, розвиток нового Інституту високих технологій КНУ ім. Т. Шевченка, який нині активно розвивається. І приємно, що до його лав долучаються абітурієнти, які склали ЗНО з фізики, хімії та математики за  найвищими балами. В основі знову ж таки знаходяться  міждисциплінарні наукові пошуки. Приблизно 15-20% випускників інституту вже працюють або продовжують освіту в найкращих закордонних дослідницьких установах.

Таким чином, в сучасних умовах необхідно забезпечувати високий рівень знань із математики, фізики, хімії, біології в середніх школах. Саме тому, по-перше, необхідно переглянути оплату праці вчителів і викладачів, що давало б змогу зробити ці професії привабливими для молоді. Можливо стимулювати формування певних фондів і грантів для вчителів природничих спеціальностей. По-друге, корпоративний бізнес уже сьогодні змушений опікуватися окремими соціально-відповідальними проектами розвитку шкіл та закладів вищою освіти. Це також могло б підняти престиж з підготовки у природничих дисциплінах. І звичайно ключове - це те, що держава повинна переглянути відношення до розвитку середньої та вищої освіти в Україні.

На мій погляд, Україна  має певний людський капітал і науковий потенціал, щоб забезпечити свою інноваційну технологічність і конкурентоспроможність в недалекому майбутньому на теренах ЄС.

Дмитро БАЮРА,
професор КНУ ім. Т. Шевченка

Думки, викладені в колонці, це особиста позиція автора, і з думкою редакції може співпадати, а може і не співпадати