Юрій Саква аналізує підсумки складного періоду та пояснює, чому застарілі методи регулювання більше не працюють у нових реаліях.
Технічний знос та «невидимі» загрози
Нинішній опалювальний сезон (ОЗМ) 2025/26 висвітлив критичні проблеми, які виходять за межі простого дефіциту генерації. Енергосистема стикнулася з неконтрольованими нестаціонарними процесами, які невідворотно «з’їдають» технічний ресурс мереж та трансформаторного обладнання.
Основні виклики режиму:
Накиди потужності: якщо рік тому під час включень вони зростали в 1,5 раза, то в поточному сезоні цей показник сягнув 5 разів.
Втрата регулювання: повна зупинка пошкоджених енергоблоків ТЕС та ТЕЦ призвела до дефіциту джерел регулювання реактивної енергії. Як наслідок — напруга під час маніпуляцій у мережі «гуляє», що створює ризики для обладнання.
Неефективність старих правил: закони, правила ринку та тарифна політика мирного часу фактично не реагують на ці виклики. Система передачі та розподілу працює в режимі, який не передбачений жодними нормативами.
Мешканці київських районів, зокрема Троєщини та Райдужного, вже відчули на собі наслідки цих процесів під час найхолодніших тижнів сезону.
Ретроспектива: 11 місяців обмежень з 13
Якщо озирнутися на період з березня 2024 року по березень 2025 року, стає очевидним масштаб випробувань. Це був рік цілеспрямованих атак на енергооб'єкти. Статистика застосування обмежень вражає:
За 13 місяців було лише два повних місяці (жовтень 2024 та січень 2025), коли «Укренерго» не вводило централізовані графіки обмежень.
Усі інші 11 місяців споживачі перебували в режимі обмежень у різних комбінаціях.
Окремою сторінкою стали локальні аварійні відключення через влучання в розподільчі підстанції в Одеській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Житомирській та Сумській областях.
Попри фінансову кризу та постійні ризики, цілісність та керованість ОЕС України збережені. Це результат неймовірної професійності енергетичної еліти, яка працює в режимі 24/365.
Про що мовчать державні пресрелізи
Аналізуючи результати ОЗМ, важливо не забувати про тих, хто перебуває поза фокусом великих новин:
Прифронтові зони: Щоденно 450–600 населених пунктів залишаються без світла, води та тепла по кілька діб. Для них цей ОЗМ має зовсім іншу ціну.
Втрачені потужності: Минулого року Україна втратила маневрову Кураховську ТЕС (1200 МВт) та понад 1000 кв. км території разом з інфраструктурою.
Питання до генерації: Потребує відповіді питання, як спрацювала розподілена газова генерація і чому вона практично зникла з медіаполя саме зараз.
Херсонщина: Звільнена, але щоденно обстрілювана територія, де відновлення енергозабезпечення є щоденним подвигом.
Висновок: попит на чесність
Головний урок останніх сезонів полягає в тому, що суспільство потребує правдивої енергетичної комунікації. Коли офіційні звіти говорять про «успішне проходження», мешканці прифронтових територій або районів з критичними перевантаженнями сприймають це з гірким сарказмом.
Попит на чесну розмову про стан системи, реальні плани відновлення та майбутні ризики залишається великим і поки що незадоволеним.
Досьє «ЕнергоБізнесу»
Юрій САКВА — перший заступник голови Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї (ВЕА).
Народився: 30 березня 1951 р. у селі Станіслав Білозерського району (Херсонська область).
Освіта: Одеський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-теплоенергетик (1973 р.); 1997–1998 рр. — Міжнародний інститут менеджменту (IMI-Kyiv), Master of Business Administration.
Кар’єра: з 1973 р. працював у ВЕО «Дніпроенерго» (від інженера до заступника голови правління у 1995 р.).
1998–2001 рр. — заступник міністра енергетики України.
2005–2006 рр. — директор ДП «Енергоринок».
Заслужений енергетик України.
