Можна стверджувати, що на ринку з’явилися свої бики - за аналогією з класичними фондовими біржами. Вони готові підтримувати й підвищувати ціни, розхитуючи ринок електроенергії до максимальних меж. Тому ціна у 15 тис. грн може скоро здатися дитячими пустощами, якщо влітку або ближче до зими 2026-2027 років бики знову лобіюватимуть підняття граничних цін.
На жаль, за такого жорсткого підходу інтереси бізнесу, конкурентоспроможність товарів та привабливість реального сектору економіки для інвесторів залишиться в минулому. Зараз, після місяців виживання, питання стоїть руба: чи зможе бізнес оговтатися і повернутися до розвитку, чи нові експерименти остаточно виб’ють ґрунт з-під ніг у момент, коли економіка не може собі цього дозволити?
Січень, який зламав рівновагу
Позачергове рішення НКРЕКП від 16 січня фактично за кілька днів змінило правила гри: з 18 січня прайс-кеп на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку було встановлено на рівні 15 000 грн за МВт-год протягом усієї доби. Ринок відреагував миттєво. Ціни пішли різко вгору, що швидко отримало назву цінове цунамі. Те, що ще вчора було контрольованим, раптом стало джерелом системної нестабільності.
Ринок на межі виживання
Формально рішення мало антикризову логіку і виконало свою місію - забезпечення постачання імпортної електроенергії важкою зимою 2025-2026 років. Тоді всі закрили очі на те, як важко було бізнесу при фантастичній ціні. Проте апетит приходить під час їжі. Відчувши смак ціни по 15 тис. грн, на ринку з’явилися прихильники вирішення будь-якої кризи виключно через підвищення прайс-кепів. Шукати інші інструменти чи методи податкової оптимізації вже ніхто не хоче.
У реальності січень і лютий стали періодом, коли ринок працював на межі виживання:
- Підприємства переглядали бюджети на ходу, коли гроші вже були закладені, а контракти підписані.
- Постачальники щодня балансували ліквідність, закриваючи касові розриви між закупівлею ресурсу та оплатами від клієнтів.
- Контракти, підписані в одній економічній реальності, виконувалися в іншій - значно жорсткішій.
Навіть за середнього зростання ціни на 3-5 грн за кВт-год для кінцевого споживача, це створило додаткове навантаження на бізнес у межах 40-80 млрд грн (залежно від структури споживання). У поєднанні з дефіцитом коштів у постачальників загальний фінансовий стрес для ринку сягнув 90 млрд грн. Ринок вистояв, але ціною заморожених інвестицій та скасованих планів розвитку.
Стабілізація чи тимчасова пауза?
З 1 квітня прайс-кепи повертаються до рівня 8 200 грн за МВт-год. Для ринку це сигнал полегшення і можливість бодай трохи вирівняти фінансовий стан. Але постає питання: чи надовго це? Екс-член НКРЕКП Руслан Кайдаш уже зазначав, що таке повернення може бути тимчасовим - орієнтовно на 3,5-4 місяці, тобто до середини літа.
Це означає, що ринок знову живе в очікуванні не відновлення, а нового удару. НКРЕКП та Міненерго на сьогодні виявилися не готовими дати однозначну відповідь: які дієві методи будуть застосовані у випадку чергової кризи? Натомість ми бачимо лише готовність знову підвищувати граничні ціни.
Сьогодні уряд використовує механізм національного кешбеку для нівелювання стрибків цін на нафту до 110 доларів за барель. Через цей інструмент опосередковану підтримку отримує дрібний та середній бізнес. Оскільки ріст цін на нафту тягне за собою газ та електрику, ризик повторення кризи залишається. Існує загроза підняття прайс-кепів уже до 18-20 тис. грн. У такому разі держава має розробити механізм компенсації за придбану електроенергію, щоб привести надвисокі ціни до прийнятного рівня. Мова йде про збереження середнього та великого бізнесу. А ще краще - взагалі відмовитися від різких цінових стрибків як методу гасіння криз.
Правила замість експериментів
Електроенергія - це базова складова собівартості. Коли цей параметр непередбачувано змінюється кілька разів на рік, руйнується сама логіка бізнес-планування. Без стабільних правил неможливо:
- укладати довгострокові контракти;
- планувати витрати без закладання страхових коефіцієнтів;
- відновлювати інвестиції та запускати нові проєкти.
Як тільки ринок втрачає довіру до стабільності правил, він переходить у режим максимальної обережності, що фактично означає чергове згортання економіки.
Після цунамі
Цінове цунамі вщухло, але його наслідки нікуди не зникли. Бізнес лише починає оговтуватися, і будь-яке нове різке рішення зараз матиме значно руйнівніший ефект, ніж у січні.
Запит ринку чіткий: не радикальні кроки, а передбачуваність; не нові експерименти, а стабільні правила гри бодай до кінця року.
