Виходячи із як одночасного збігу надскладних викликів (повномасштабної агресії Росії, майбутнього повоєнного відновлення та прагнень у прискореному вступі до ЄС), так і представницького складу делегації ЄК, що додатково продемонстрував солідарність і рішучість підтримки партнерами. Обмежений політичний формат Саміту та підсумкова заява безумовно не могли охопити весь комплекс необхідних завдань для вирішення та, тим більш, у деталях. Варто не займати очікуючу позицію щодо наступних висновків/рекомендацій ЄК і ретельно розглянути вже існуючи документи ЄС, взаємопов’язані з наскрізними пріоритетами: зелений курс, енергетика та повоєнна відбудова.
Фундаментальні принципи повоєнної відбудови випливають зі Звіту за підсумками Міжнародної експертної конференції з питань відновлення, реконструкції та модернізації України (25.10.2022. м. Берлін), яка організована Німеччиною під час головування в G7 та ЄК. А саме,-(1) наслідки криз, незалежно від їх виду (економічні кризи, стихійні лиха, політичні потрясіння чи війни) мають довгостроковий характер і широкий спектр, що повинно враховуватися у відновленні та відбудові; (2) раннє планування відновлення (навіть під час конфлікту) та у поєднанні з плануванням вступу до ЄС:
- може стати тригером довгострокового сталого розвитку;
- доцільно формувати на засадах не відновлення, як раніше, а «будувати краще, ніж було» та узгоджено з Європейським Зеленим Курсом (ЄЗК). Це обумовить збільшення інвестицій у зелений перехід, орієнтований на майбутнє;
- потребує ґрунтовного позбавлення багажу історичних радянських експериментів у плануванні.
В урядових та експертних колах України ще у довоєнні часи визнана доцільність подвійної, у контексті ЄЗК й вступу до ЄС, стратегії довгострокового розвитку та вже на сьогодні наголошується про необхідність повоєнної відбудови саме на базі зеленого переходу, зокрема енергетичної системи на засадах «краще, ніж було». Проте інші напрямки за підсумками конференції залишаються поза уваги.
Поточна політика ЄС щодо антикризового управління та планування зеленого переходу, зокрема з питань енергетики.
Задля подолання негативних економічних наслідків Ковід-19 кризи, що доповнила кліматичну та екологічну кризу, ЄК у своєму Комюніке «Річна стратегія сталого розвитку 2021» [COM(2020) 575] встановлена необхідність для держав-членів ЄС національних планів відновлення та стійкості, які повинні зосереджуватися на реформах та інвестиціях відповідно до цілей ЄЗК та базуватися на інтегрованих національних планах з енергетики та клімату (НПЕК).
Загроза енергокризи на межі 2022/2023 через обмеженість ринку викопного палива внаслідок агресії РФ проти України надала поштовху ЄС до прискореного впровадження ЄЗК та підкреслила актуальність НПЕК, що консолідує дії з енергобезпеки, декарбонізації економіки (у т.ч. збільшення частки ВДЕ), інтеграції енергоринків, енергоефективності та інновацій. Зважаючи, що регламент ЄС про загальні рамки НПЕК [2018/1999] прийнято до Комюніке ЄК «Європейський Зелений Курс» [COM/2019/640] та інших взаємопов’язаних документів (Fit for 55 [COM(2021) 550], REPowerEU plan [COM (2022)230] тощо) – Європейською Комісію 15.11.2022 затверджено проєкт вказівок для держав-членів щодо оновлення НПЕК[C(2022) 8263] з урахуванням ЄЗК. Серед іншого, НПЕК потребує а) доповнення заходами з циклічної економіки, енергоефективності та розгортання ВДЕ у всіх секторах економіки/промисловості, скорочення викидів метану у землекористуванні, лісовому та сільському господарствах; б) відображення інвестицій як у заходи з енергетики та клімату, так і реформи з відновлення та стійкості.
Важливо привернути увагу, що поточні НПЕК ЄС вже містять заходи декарбонізації ключових секторів економіки і не обмежуються лише енергетичною галуззю.
Проблемні аспекти виконання чинних кліматично-енергетичних зобов’язань України з ЄС, що важливі для плануванням відбудови
Україною НПЕК 2021-2030рр, який є складовою зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС у частині ратифікованого Парламентом Протоколу про приєднання до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (ЕС), - так і не розроблений (див. також колонки автора в випусках «ЕнергоБізнесу» № 3 від 18.01.2022 та № 8 від 22.02.2022. Додатково варто зазначити, що за розпорядженням Уряду України від 06.12.2017 № 878-р головним розробником НПЕК було визначено Міненерго.
Виходячи із викладеного вище та зважаючи на статус кандидата і прагнення рівноправного членства України в ЄС вбачається за доцільне на вищому політичному рівні:
(І) визначити офіційно стратегічний пріоритет щодо засад програмування повоєнної відбудови з урахуванням ЄЗК на базі НПЕК;
(ІІ) провести консультації з ЄК та інституціями ЕС про особливий порядок для України щодо розробки НПЕК з урахуванням проєктних вказівок ЄК від 15.11.2022;
(ІІІ) покласти функції координатора НПЕК на перших осіб Уряду (актуальність випливає з документів ЄК, ООН і ОЕСР та невідповідності повноважень окремого міністерства міжсекторальним завданням) із співголовуванням і представників Міненерго.
