Наш старый сайт

Український бізнес стає глобалізованим

Український бізнес стає глобалізованим

№41 (1234) от 12.10.202116.10.2021

Історія підприємництва в Україні налічує не одне століття та завжди була відома за її межами. Підприємництво було і є складовою людського буття. Сьогодні в Україні з’явилося нове покоління підприємців-бізнесменів, яке абсолютно по-новому розвиває економічні відносини в умовах глобалізації.

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

Варто погодитися із висновками всесвітньо відомого перуанського економіста Ернандо де Сото про те, "що капіталізм поза країнами Заходу переживає кризу не тому, що пробуксовує міжнародна глобалізація, а тому, що країни, що розвиваються, і та пострадянські країни не можуть глобалізувати свій капітал. Більшості населення цих країн капіталізм видається закритим приватним клубом, дискримінаційною системою, від якої виграє лише Захід і еліти, що живуть по той бік скляної стіни".

Наразі український бізнес поступово ламає ці стереотипи, завдяки багатьом чинників, в тому числі асоціації з ЄС, безвізовому режиму та ін., тобто, на мою думку, в першу чергу за рахунок формування більш відкритого суспільства. Адже тільки відкрите суспільство дає і буде надалі надавати змогу проявлятися підприємництву. Тому, якщо раніше лише окремі компанії, які у нас сьогодні асоціюються з так званими олігархами, активно працювали на зовнішніх ринках, то зараз будь-який підприємець може започаткувати успішний бізнес в країнах ЄС та за їх межами.

Цікаві висновки дають нові результати опитування бізнесменів Американською торговельною палатою в Україні. Вони безпосередньо стосуються теми "Бізнес-клімат в Україні: постпандемічний горизонт" і були оприлюднені в кінці вересня. Більш як 59% опитаних респондентів в Україні сподіваються на збільшення доходів, не звертаючи уваги на вплив пандемії. В той же час треба звернути увагу й на інші показники, зокрема, що 93% представників бізнес-спільноти, яка взяла участь в опитуванні, відзначили, що "впровадження реальної та ефективної судової реформи, верховенства права, справедливого правосуддя та викорінення корупції — пріоритет №1 для уряду України задля досягнення економічного зростання, покращення бізнес-клімату та залучення прямих іноземних інвестицій в Україну". Практично, враховуючи економічні настрої в Україні, це очікувані результати.

У той же час варто також звернути увагу на абсолютно нові тенденції щодо розвитку бізнесу, які нещодавно з’явились в Україні. Про це красномовно говорять і підсумки міжнародного форуму EFBM 2.0 "Зміни. Адаптація. Нова економіка", який проходив 28 вересня - 1 жовтня цього року в Києві. У цьому контексті варто зазначити, що сьогодні економіка України, завдяки металургійному, аграрному та IT-секторах, досить широко втягнута в глобальний ринок праці.

Аналізуючи глобальні тенденції розвитку українського бізнесу, все ж таки вони найбільше проявляються в IT-сфері. Нові технології реінжинірингу бізнесу особливо себе заявляють у період нинішньої пандемії, віртуальність створює нові можливості та нові активи. У рейтингах кращих компаній України в останні роки з’явились нові компанії, які раніше активно не заявляли про себе.

Крім того, за тридцять років незалежності країни з’явилась нова кагорта топ-менеджерів, які мають абсолютно інше мислення, переважна більшість із яких також закінчили не лише наші провідні українські вузи, але й міжнародні бізнес-школи. Ця тенденція в чомусь нагадує економіку Китаю, а саме — активне навчання за кордоном китайців і привнесення в їх країну провідних міжнародних стандартів. Знову ж таки, за цей період кардинально змінились технології, з’явились інновації, які вплинули на побудову нових бізнес-моделей підприємництва. І ця інноваційна трансформація набирає обертів в Україні, багато знайомих компаній автоматизують бізнес-процеси, практично займаються сучасним їх реінжинірингом. З цього вже можна зробити перші висновки, що нові компанії, нові топ-менеджери не будуть брати участі у старих економічних схемах.

Але якщо уряд не зможе забезпечувати розвиток сприятливого бізнес-клімату, нові компанії та топ-менеджери будуть тікати за кордон. Ми ще не раз зустрінемося із креативними інноваційними корпоративними стратегіями нового бізнесу, але якщо буде відповідний державний системний підхід, який базуватиметься на положеннях невтручання або ж сприяння розвитку бізнесу.

Дмитро БАЮРА,
професор КНУ ім. Т. Шевченка