Цвях програми — він і є цвях програми. Скільки про нього не пиши, а він усе додає та додає приводів для справжнього дивування і творчого натхнення.
В журналі «Енергобізнес» №09 (1253) від 01.07.2022 року та №48-49 (1241-1242) від 7 грудня 2021 року вже описувався процес балансування газотранспортної системи у довільному виконанні її оператора.
І от знову Оператор ГТС у центрі уваги зі своїм щорічним звітом про застосування допустимого відхилення за 2025 рік, люб’язно оприлюдненим за посиланням..
Такі звіти — наочний приклад того, наскільки далекі ми від Європи з її Регламентом (ЄС) №312/2014 від 26 березня 2014 року, яким запроваджений мережевий кодекс балансування газу в транспортних мережах.
То про що звітував оператор? Допустиме відхилення у розмірі 5 відсотків небалансу саме по собі не цікаве. Цікаво, чому воно існує.
У простому викладі балансування виглядає наступним чином. Замовник послуг, наприклад постачальник, замовляє Оператору ГТС транспортування 100 умовних одиниць газу. Споживачі такого постачальника використали 110 одиниць. У такого замовника виникає негативний небаланс у 10 одиниць, які Оператор ГТС нібито має перекрити своїм газом, а замовник компенсує йому вартість цього газу за найвищою маржинальною ціною (середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів плюс 10 відсотків).
Інший випадок — коли споживачі постачальника використали 90 умовних одиниць газу зі 100. Тоді у замовника виникає позитивний небаланс у розмірі 10 одиниць. Такі обсяги позитивного небалансу Оператор ГТС викуповує у замовника за найнижчою маржинальною ціною (середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів мінус 10 відсотків).
Різниця між маржинальними цінами становить 20 відсотків, що дозволяє Оператору ГТС отримувати гроші за негативні небаланси за максимальними цінами, а за позитивні — розраховуватися із замовниками за мінімальними.
Допустиме відхилення у 5 відсотків небалансів зобов’язує Оператора ГТС розраховувати плату за небаланси замовникам за середньозваженими цінами короткострокових стандартизованих продуктів без застосування маржинальних цін.
Як зазначає стаття 50 Регламенту (ЄС) №312/2014, допустиме відхилення застосовується лише у випадку, коли замовники послуг транспортування не мають доступу, зокрема, до короткострокового оптового газового ринку, який має достатню ліквідність.
Як же так відбулося, що ліквідного ринку немає? Насправді замовники послуг транспортування балансують газотранспортну систему власним газом: негативні небаланси перекриваються позитивними небалансами. І про це розповідає Оператор ГТС у своєму Звіті.
Згідно з інформацією, наданою Оператором ГТС у звіті, обсяг позитивних небалансів замовників за 2025 рік становив 98 311 120,76 куб. м, негативних небалансів — 83 516 900,39 куб. м. Різниця на користь Оператора ГТС — 14 794 220,37 куб. м.
Надані Оператором ГТС звітні дані яскраво свідчать, що замовники врегульовують свої небаланси через купівлю оператором обсягів позитивних небалансів та продаж ним обсягів негативних небалансів замовникам. Хоча ці обсяги є зустрічними (попит і пропозиція майже збігаються) і могли б бути врегульовані за рахунок купівлі/продажу короткострокових продуктів на торговій платформі (біржі).
Уявляєте, що буде, якщо обсяги позитивних небалансів замовників (98,3 млн куб. м) та обсяг негативних небалансів (83,5 млн куб. м) потраплять на біржу? В такому випадку це відповідало б статті 4 Регламенту №312/2014, коли замовники послуг транспортування мають можливості та стимули для ефективного балансування своїх портфоліо на торговій платформі.
Безумовно, це позбавить Оператора ГТС посередницьких грошових надходжень. Але хто для історії цінніший: Оператор ГТС чи ринок?
