Наш старый сайт

ОЛЕКСІЙ КУЧЕРЕНКО: «Завдання ТСК – не лише визначити глибинні проблеми, які призвели до провалу «енергореформ», але й запропонувати вихід із кризи»

ОЛЕКСІЙ КУЧЕРЕНКО: «Завдання ТСК – не лише визначити глибинні проблеми, які призвели до провалу «енергореформ», але й запропонувати вихід із кризи»

02.08.2022

Боротьба за енергоринок, зокрема газовий, не припинилася.

І насправді лише розпочалася з новою силою після ухвалення Верховною Радою так званих газових законопроектів - 7427, 7428, 7429. На тлі дефолту «Нафтогазу України», понівеченої газорозподільної і «зношеної до підошви» комунальної інфраструктури, вже таких близьких холодів навіть монобільшість погодилась на створення тимчасової спеціальної комісії (ТСК), яка мусить розібратися «хто кому Рабінович», чому щороку Держбюджет вливає в «Нафтогаз», як у чорну діру, мільярди коштів платників податків без зиску для них і користі для держави. Про це, лонг-ліз і ще багато цікавого в інтерв’ю «ЕнергоБізнесу» розповів голова новоствореної ТСК, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, народний депутат ОЛЕКСІЙ КУЧЕРЕНКО.

 

— Хто є членами тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради щодо проблем енергоринку і зокрема «ринку» газу, на створенні якої наполягала парламентська фракція ВО «Батьківщина» і Ви особисто, і яку Ви врешті очолили?

— До роботи тимчасової спеціальної комісії були делеговані народні депутати від фракцій «Слуга народу», «Батьківщина» та групи «Довіра».

Таким чином до складу ТСК було обрано 10 народних депутатів: Кучеренка Олексія Юрійовича (голова),

Жупанина Андрія Вікторовича (заступник голови),

Арахамію Давида Георгійовича,

Кінзбурську Вікторію Олександрівну,

Кота Андрія Богдановича,

Красова Олексія Ігоровича,
Леонова Олексія Олександровича,

Медяника В’ячеслава Анатолійовича,

Мошенець Олену Володимирівну,

Шипайла Остапа Ігоровича.

 

— Коли ТСК реально розпочне роботу?

—  Враховуючи нагальні виклики Україні, сподіваюся, що робота нашої ТСК розпочнеться якнайшвидше.
Також маю надію, що мої попередні депутатські звернення до центральних органів виконавчої влади, контролюючих органів, державних компаній, а також отримані відповіді стануть певним поштовхом для ефективної спільної роботи усіх членів ТСК при розгляді питань щодо порушення законодавства, які призвели до кризових явищ на енергетичному ринку України.

 

— Самі ж депутати кажуть: якщо треба «заговорити» проблему/тему – утворюйте ТСК.

— Певно, небезпідставно говорять. Проте це не той випадок. Проблеми енергоринку, зокрема «ринку» газу сягнули такої глибини, що не тільки делеговані депутати нашої ТСК (які часто опонують один одному) зацікавленні якнайшвидше розібратися з цим Гордієвим вузлом. Цього вимагає суспільство і воєнний стан країни.

 

— Наскільки прозорою буде робота ТСК (як Ви влучно зауважили, яка перетвориться на слідчу комісію), коли можна очікувати на перші результати її роботи? Це буде оголошено публічно?

—  З огляду на те, що до складу ТСК увійшов керівник парламентської фракції «Слуга Народу» Давід Арахамія, який ретельно вивчав проблеми, зокрема видобутку газу і спілкувався не тільки з менеджерами «Нафтогазу», а й з представниками недержавних видобувних компаній, маю надію на те, що в роботі Комісії не буде якихось штучних перешкод.

Особисто я можу гарантувати, що зроблю все можливе для того, щоб робота ТСК була прозорою та ефективною.

 

— Коли сподіваєтесь отримати і оприлюднити газовий баланс країни? Чи шукатимете «парасольку», як «Нафтогаз» - енергобезпека, конфіденційність тощо?

 Головне завдання ТСК - визначити глибинні причини, що призвели до кризових явищ на енергетичному ринку України та надати проекти конкретних рішень для їх усунення та забезпечення розвитку як ринку природного газу і житлово-комунальних послуг (ЖКП), так і ринку електроенергії.

Баланс газу є визначальним у конструкції закону 7427. Тільки отримавши такий документ можна зрозуміти, які ресурси ми насправді маємо і скільки треба закупити (якщо в цьому є потреба), скільки на це потрібно коштів і головне – де їх взяти.

Звичайно, тривали суперечки – коли і хто має надати баланс газу. Особисто я наполягав, попри супротив голови комітету пана Гаруса, щоб баланс газу отримала, проаналізувала і оприлюднила ТСК. Врешті Верховна Рада визначила: Міненерго і Оператор газотранспортної системи, який транспортує газ, зокрема до підземних сховищ газу, Оператор ПСГ зобов’язані надати ТСК зведений баланс газу протягом десяти діб.

Чому Ви вирішили, що ТСК буде шукати «парасольку»?

 

— Були підстави…

— Комісія якраз і створена для того, щоб «не між крапельками», без будь-якої парасольки навіть у зливу і попри небажання деяких учильників міністерств і державних енергетичних компаній домагатися відповідей на вкрай вразливі, як виявилось, запитання – про баланс газу, запаси у ПСГ і повний державний аудит «Нафтогазу» і всіх його дочірніх компаній. Так само йдеться про увесь енергетичний баланс країни – запаси вугілля, ресурси АЕС, ГЕС, ГАЕС, ТЕС, і безумовно ВДЕ, а також підприємств ТКЕ.

Наша команда, депутати «Батьківщини», наполягала і наполягає на тому, що з огляду на висновки експертів ринку газу наявних власних ресурсів газу НАК «Нафтогаз України» достатньо для забезпечення потреб захищених споживачів (споживання газу населенням, виробництво тепла для населення, технологічні потреби для розподілу природного газу) і сума компенсації на газ має розраховуватись виключно на дефіцити газу, що покриватиметься за рахунок імпорту (якщо буде доведено, що такий дефіцит існує).

Одночасно наша команда наполягає на тому, що для гарантованої енергетичної безпеки є доцільним сформувати довготривалий стратегічний запас газу за рахунок додаткової закупівлі імпортованого газу в обсягах 2-2.5 млрд куб. м. Але закупівля цього газу має здійснюватись Урядом як стратегічний запас держави у вигляді конкретного товарного обсягу газового ресурсу, закачаного в сховища (можливо навіть і за рахунок ленд- лізу). Накопичення такого стратегічного запасу має базуватись на основі зовсім іншого закону, який не має нічого спільного з компенсацією на газ власного видобутку для НАК «Нафтогаз України». Бо цією компенсацією керівництво «Нафтогазу» намагається закрити наслідки свого бездарнаго управління за останні 8 років, що призвели до розриву ліквідності НАК «Нафтогаз України», та як наслідок до дефолту Національної компанії.

Повторюю, головним завданням ТСК є визначити та оцінити глибинні причини, що призвели до кризових явищ на енергетичному ринку та на снові цього запропонувати (розробити) дієвий механізм виходу із цієї кризи.

 

—  Коли Державна аудиторська служба розпочне перевірку «Нафтогазу» і її дочірніх підприємств? Коли очікувати результатів держаудиту?

—  У законопроекті 7427 було враховано правки нашої команди щодо допуску Держаудитслужби до перевірки всіх дочірніх структур НАК «Нафтогаз України». Такі правки просила підтримати сама Держаудитслужба у відповідях на мої депутатські звернення. Це було пов'язано з тим, що керівництво «Нафтогазу» не допускало Держаудитслужбу до перевірки своїх дочірніх підприємств, мотивуючи це тим, що такі підприємства не є підприємствами державного сектору економіки. Після прийняття нашої правки (правка депутатської фракції ВО «Батьківщина». - А.Є.) Держаудитслужба не потребуватиме дозволу керівництва «Нафтогазу України» на перевірку її дочірніх підприємств.

Прийнятими правками передбачається необхідність проведення аудиту усіх дочірніх підприємств «Нафтогазу» до кінця І півріччя 2023 р.

 

— Хоча б через рік є надія дізнатися про справжній стан «Нафтогазу» і його «дочок». Але як це допоможе напередодні і в осінньо-зимовий сезон 2022/2023?

— Варто розділяти повноцінний аудит усіх дочірок «Нафтогазу» (в тому числі і за підсумком 2022 р.) і необхідність ухвалення  термінових рішень після оголошення дефолту «Нафтогазу» (напередодні опалювального сезону). На мій погляд, термінові рішення - відсторонення керівництва «Нафтогазу» та швидкий аудит Компанії щодо наявності грошових коштів (з причинами їх відсутності розбереться повноцінний аудит). Після цього Верховною Радою України може бути ухвалено рішення щодо реального порятунку НАК «Нафтогаз України».

 

—  Як бути з відсутністю наглядради у «Нафтогазі», враховуючи що Вашу ідею надати Кабміну повноваження призначати/звільняти членів наглядради НАКу під час воєнного стану без конкурсу парламент не підтримав?

—  У процесі роботи над законопроектом 7427 було відчутно відсутність передбаченого законодавством нагляду над керівником «Нафтогазу». Це відчувалось у маніпулятивних відповідях менеджменту «Нафтогазу» щодо балансу газу, невідповідності цифр законопроекту 7427 показникам проекту фінансового плану на 2022 рік, також у нових ініціативах «Нафтогазу», які заперечували актуальність законопроекту 7427. Така поведінка була б неможливою, якби у НАК «Нафтогаз України» було призначено дієву і фахову наглядову раду, до функцій якої входить погодження фінпланів та основних ініціатив до акціонера.

На одному із засідань нашого комітету (комітет ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг) комітет я поцікавився у голови правління «Нафтогазу», як йому працюється без наглядової ради? Він пафосно відповів, що його роботу контролює весь склад Кабінету міністрів України, чим дуже повеселив усіх присутніх.

 

—  Ви збили «апетит» НАКу на 63 млрд грн бюджетних коштів. Але Рада все одно погодилась дотувати «Нафтогаз» на майже 150 млрд грн. Звідки такі кошти?

—  Розуміючи необхідність конструктивного підходу, наша команда надала, як на мене, досить обгрунтовані пропозиції щодо завищенних сум компенсацій «Нафтогазу». Я вдячний депутатам «Слуги народу» та інших фракцій, які так само були коструктивними і дослухались до наших зауважень.

 

— Останнім часом Ви так дякуєте «Слугам народу», аж закрадається думка, чи ви не «продалися» їм?

Ні, але фантазій на цю тему вистачає. Чому дякую? Уявіть, як в умовах роботи монокоаліції в Україні можна донести свої власні переконання, які зазвичай блокуються та ігноруються на початковому етапі. Маючи такий досвід, я дійсно вдячний пану Давіду за його активну участь в обговорені наших ініціатив, а також за участь в ТСК. Його позиція була ключовою для можливості донесення наших переконань, які у підсумку були враховані у законопроектах 7427 та 7429.

Якщо і в подальшій роботі нашої ТСК збережеться така конструктивна співпраця, думаю, це стане запорукою спільного успіху на шляху до подолання кризи на енергетичному ринку України. Принаймні дуже хочеться на це сподіватися.

 

— Повернімося до фінансування «Нафтогазу» коштом платників податків  (Держбюджету).

— Що стосується сум бюджетних коштів на компенсацію «Нафтогазу». Надто тривожним виявився факт дефолту НАК «Нафтогаз України» за власними єврооблігаціями на тлі ще недавніх вихвалянь його керівника про свою успішність та прибутковість Компанії.

Думаю, що після такого жоден акціонер більше не довіряв би такому керівнику власного підприємства та зробив би відповідні висновки. Сподіваюся, що такі висновки зробить і єдиний акціонер «Нафтогазу» – Кабінет міністрів України.

Факт дефолту «Нафтогазу» потребує термінової та швидкої перевірки фінансового стану Компанії та прийняття вже Верховною Радою України не завуальованих рішень під виглядом нібито дотацій на газ власного видобутку (за кошти міжнародної допомоги, яких може і не бути), а свідомого підходу щодо виведення Національної компанії зі стану банкрутства, до якого довели два попередні менеджменти та голослівні «гарантування» надійного проходження наступного опалювального періоду.
Певно, що після звільнення менеджменту «Нафтогазу» виявиться колосальний розрив ліквідності Компанії, що в свою чергу потребуватиме термінового збільшення та наповнення статутного капіталу НАК «Нафтогаз України»... за рахунок Державного бюджету.

 

— Говорили-балакали, сіли та й заплакали... Про ухвалені зміни в «газових» законопроектах 7427, 7428, 7429 - що скажете конкретніше?

— Напевно для споживачів важливо те, що було встановлено мораторій на підвищення цін на природний газ, тарифів на теплову енергію та тарифів на розподіл природного газу. До речі, наш альтернативний законопроект передбачав ряд заходів, що дозволяли зменшувати ціни і тарифи. Нажаль, він був відхилений.

Постачальникам природного газу віднині забороняється здійснювати будь- які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості. Зокрема включати цю заборгованість у рахунок на оплату, позиватися до суду, провадити стягнення заборгованості у примусовому порядку. Забороняється також відключати побутових споживачів від газопостачання.

Крім цього, зміни стосуються розв'язання проблем взаємної заборгованості, що накопичилась протягом останніх років внаслідок так званих «кризових явищ», з якими, до речі, і покликана розібратись наша ТСК.

 

— З початку цьогорічного сезону закачування газу до українських сховищ було закачано близько 3 млрд куб. м газу. Станом на 26 липня у сховищах зберігалося майже 11.8 млрд куб. м природного газу (без урахування Вергунського ПСГ). На 1 серпня запаси газу у сховищах мали б досягнути 12 млрд куб. м. Це достатній рівень формування запасу у ПСГ на осінньо-зимовий період?

— Я вже зазначав, що наявних власних ресурсів газу НАК «Нафтогаз України» достатньо для забезпечення скорочених потреб захищених споживачів на наступний опалювальний сезон. Але ми вважаємо, що в умовах воєнного стану, а також враховуючи можливі пікові навантаження у найхолодніші періоди зими необхідно сформувати довготривалий стратегічний (відновлюваний) запас газу за рахунок додаткової закупівлі імпортованого газу в обсягах 2-2.5 млрд куб. м.

Обсяг запасів у ПСГ на початок опалювального періоду (який, як на мене, в нинішніх умовах варто перенести, як у Європі, на 1 листопада) може бути і меншим ніж 19 млрд куб. м.

Важливим є недопущення падіння обсягів видобутку газу незалежними видобувниками протягом всього опалювального сезону для забезпечення стабільного наповнення газотранспортної системи України для подальшого забезпечення потреб споживачів України.

 

—  «Газовий» ленд-ліз, про який говорив Шмигаль, наче перехопивши ініціативу Вітренка, - це серйозно? Наскільки реально і коли можливо?

—  Не думаю, що прем'єр-міністр перехоплював ініціативу у голови «Нафтогазу». Швидше це пан Вітренко, перебуваючи у США без жодних директив, для власного піару, а не для вирішення державних проблем, заявляв про «газовий» ленд-ліз виключно для «Нафтогазу».

Кортить спитати пана Вітренка: про який ленд-ліз він домовлявся – між «Нафтогазом» і ким? Чи між головою «Нафтогазу» і ким (Президентом США?)?

Безумовно, Україна потребує гарантованих обсягів постачання природного газу. Ленд-ліз міг би бути одним із таких варіантів.

Правда і те, що внаслідок незадовільного управління Національною нафтогазовою компанією корисні ініціативи 2017-2018 рр. щодо побудови відповідного газопроводу для можливості фізичного постачання в українську ГТС скрапленого газу, зокрема із США через польський термінал так і не були реалізовані, залишивши Україну залежною від віртуальних реверсних поставок імпортованого газу.

Вважаю, що під час роботи ТСК це питання також буде досліджуватись, як і, звичайно, провал програми збільшення видобутку газу в Україні, внаслідок чого енергетична безпека держави напередодні війни виявилась надто вразливою.