У першу чергу йдеться, звичайно, про флагмана інтелектуальних автотехнологій — американський бренд Tesla та його «електрички». На сьогодні вони чи не єдині, хто впровадив систему повного автопілота. Хоча, заради справедливості, треба згадати і такі відомі бренди, як BMW та Audi, які також зробили чималий прорив у цьому напрямку. Хай там як, українцям зрозуміліша, якоюсь мірою навіть рідніша Tesla.
Тож мова далі про неї.
Чимало блогерів на практиці перевірили, що уміють автопілоти, якими обладнані дітища Ілона Маска. Звичайно, залежно від придбаного пакета місцевих дорожніх карт, а також від модифікації самої системи штучного інтелекту (чим вона новіша, тим кращі результати демонструє в дорозі автопілот). Отже, базово Tesla, оснащена автопілотом, адекватно розрізняє дорожні знаки, дотримується швидкісних режимів, уміло обганяє автівки, що запарковані у тій самій смузі руху, самостійно шукає місце для паркування і паркується там. Загалом, «косить» під дуже ввічливого та дисциплінованого водія.
Але часом трапляються моменти, коли навіть всюдисущі «очі-камери» автопілота не зчитують правильно ситуацію на дорозі. Зрозуміло, мова про наші горезвісні ями і ямиська або ж так звані «лежачі поліцейські». Можна було б змиритися і з цим. Але ж є суто психологічна складова, яка, зрештою, у багатьох випадках є вирішальною.
Мрія багатьох неводіїв — автівка, яка везе тебе сама. В моєму особистому суб’єктивному опитуванні (понад 30 осіб) всі 100% неводіїв або ж новоспечених керманичів, які відчувають стрес від водіння, охоче погодилися б не тільки затестити автопілот, але й користуватися ним на постійній основі. Водночас 100% водіїв з чималим стажем, які за кермом понад 5 років (хтось і понад 30), відповіли, що не користувалися б цією функцією взагалі. Декілька чоловіків відповіли, що і спробувати не хотіли б.
Тут треба пояснити одну річ: водії, які постійно і вже тривалий час їздять за кермом, не відчувають стресу під час водіння. Швидше — навпаки. Так, ситуація на дорозі часто вимагає уваги і концентрації. Але якщо маршрут давно знайомий, то мозок вмикає той самий внутрішній автопілот і займається іншими справами: переформатовує пережите за минулий робочий день чи вирішує поточні завдання, скажімо, відповідаючи на запитання дитини в автівці чи на вхідні телефонні дзвінки.
Трапляється, після напруженого дня (у першу чергу через навантаження на психіку та мозок) година в дорозі додому — це своєрідна медитація, під час якої мізки такого водія у буквальному сенсі відпочивають.
Відповідно, якщо ваш мозок звик, що ви контролюєте ситуацію на дорозі, навіть у режимі внутрішньолюдського автопілота, передача цього контролю ШІ — це додатковий стрес і дискомфорт. Бо, по суті, увага і контроль подвоюються. Водієві щомиті треба приймати рішення: чи надалі довіряти автопілоту, чи вже настав час втрутитися у ситуацію.
Погодьтеся, змінити розумову медитацію на подвійний стрес — не дуже правильне рішення.
Звичайно, бувають випадки, коли і супердосвідчені водії завагалися б, чи бува справді не перекласти відповідальність за свою автоподорож на автопілота. Скажімо, це дні, коли ти не виспався і задрімав би ще годинку, поки їдеш на роботу. Або залюбки звільнив би руки від керма, щоб поїсти морозива чи розгледіти неймовірні пейзажі десь у подорожі. Але це, швидше, винятки, ніж постійно діюча система.
Будь-який водій, який мав досвід користування хоча б круїз-контролем на трасі (а це елементарний прототип автопілота), вам скаже, що це не цілком комфортно. Наразі будь-яка, навіть найновіша система, заснована на штучному інтелекті, не зможе чітко повторити індивідуальну манеру їзди — і це відверто дратує кожного досвідченого водія.
Якщо ж поглянути на автопілот як на явище, що поза нашими бажаннями все одно вплітається у сучасне життя, мені цікавий зовсім інший аспект: наскільки люди у майбутньому зрештою будуть готові довіряти, у тому числі, своє життя штучному інтелекту? Наскільки технологія зможе витіснити професію водія і взагалі навички водіння у приватному житті. В умовах глобальної нестачі людського ресурсу цілком імовірно, що згодом ШІ міг би замінити водіїв десь на виробництвах — там, де немає відповідальності за одне чи навіть десяток людських життів.
А поки що автопілоти на сучасних Tesla виглядають як чергова досить дорога (від 100 умовних одиниць на місяць) забавка для дорослих хлопчиків і дівчаток.
