За словами Станіслава Зінченка, це лише початок можливих проблем. «Починаючи з 2030 року щорічні втрати ВВП можуть сягати 7,3 млрд доларів, а бюджет щороку може недоотримуватиме до 1,5 млрд доларів податків», — наголосив він в інтерв'ю журналу “ЕнергоБізнес”.
Металургія залишається однією з ключових опор економіки: 7–8% ВВП, 15% експорту та значна частина вантажів «Укрзалізниці» і портів. Тому навіть часткове скорочення виробництва б’є по всій економічній системі.
Проблему загострює те, що Україна стрімко втрачає і власний ринок. У 2024 році 25% споживання сталі забезпечив імпорт із Туреччини, а у 2025 році частка може зрости до 40–45%. Це наслідок дешевшої енергії, газу та кредитів у конкурентів.
Через таку ситуацію країна ризикує й далі застрягнути у вже 30-річній спіралі деіндустріалізації: зменшення виробництва → зростання імпорту → падіння податків та інвестицій → нове скорочення виробництва.
«Якщо CBAM та квоти запрацюють одночасно, удар буде дуже болючим. І це матиме наслідки не тільки для металургії, а й для всієї економіки», — резюмував Зінченко.
ПОВНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ'Ю ЧИТАТЙТЕТ ТУТ
Зінченко: через CBAM Україна до 2030-го втратить мільярди доларів ВВП

26.12.2025 11:12
Україна може зазнати масштабних економічних втрат після запуску CBAM у 2026 році. За розрахунками GMK Center, тільки металургія у 2026–2030 роках ризикує втратити близько 4,7 млрд доларів експорту та ще 2,7 млрд доларів інвестицій.



