Автори

КОЛИ ЕНЕРГІЯ МАЄ ПАМ’ЯТЬ: ЯК ЄВРОПА НАКОПИЧУЄ ЕЛЕКТРИКУ І ЧОМУ УКРАЇНІ ПОТРІБНО ДІЯТИ РІШУЧІШЕ
Україна входить у фазу, коли технологічні рішення зі зберігання енергії перестають бути просто теоретичною перспективою для майбутнього. В умовах війни вони стають інструментом виживання, а в контексті повоєнного відновлення - основою нової енергетичної архітектури.

Безправні закупівлі: як прогалини в законодавстві вбивають конкуренцію в каталогах
Олександр Хандрига, директор ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО»
Електронний каталог став зручним інструментом для швидких закупівель, проте він приховав у собі серйозну юридичну пастку для бізнесу. На відміну від відкритих торгів, де рішення замовника можна оскаржити до Антимонопольного комітету України, процедура запиту пропозицій у Prozorro Market залишає постачальника віч-на-віч із судовою системою. У цій статті Олександр Хандрига аналізує, чому право на захист у цій сфері часто залишається лише декларативним, а реальні терміни розгляду справ нівелюють саму суть контракту.

CBAM проти України: Чому європейський екоподаток стає вироком для металургії під час війни?
Мауро Лонгобардо, генеральний директор ArcelorMittal Кривий Ріг
Як виробник сталі, що працює в Україні в умовах повномасштабної війни, я щиро вірю в чесний діалог і справедливі правила.

Енергетичний хаб на Дністрі: як вирівняти графіки генерації та мінімізувати втрати
Сергій ЛУНІН, керівник ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС»
Трансформація української енергетики відкриває шлях до створення інноваційних хабів. ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» демонструє, як поєднання гідрогенерації, сонця та систем зберігання енергії дозволяє долати проблему небалансів, мінімізувати витрати та інтегруватися у європейський енергетичний простір.

Стратегія Tolk: Як імпорт забезпечує безперебійну роботу українських заводів
Михайло Петрук, заступник директора ТОВ «ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ» (Група Tolk)
Воєнний стан радикально змінив підхід українського бізнесу до енергопостачання. Те, що раніше вважалося базовою умовою роботи, сьогодні стало одним із ключових факторів збереження виробництва та виконання контрактних зобов’язань.

Від великих електростанцій до локальних рішень: нова логіка енергосистеми України
Розподілена генерація дедалі частіше згадується в українському енергетичному дискурсі як відповідь на виклики воєнного часу. Найчастіше зараз вона фігурує як часткове заміщення пошкоджених великих об’єктів — електростанцій, ТЕЦ. Але її значення виходить далеко за межі антикризових рішень. У світі розподілена генерація розглядається в контексті зміни архітектури енергосистем.

Чи може Путін змусити Україну припинити удари по Усть-Лузі через ризик бензинової кризи в Берліні?
Українські дрони змусили російську нафтову логістику працювати в режимі постійного стресу. Тепер Кремль намагається відповісти не лише засобами ППО чи ремонтами, а й політичною пасткою: прив’язати українські удари по російських портах до ризику бензинової кризи в Берліні.

Стійкі фінанси: чому без нових правил капітал не масштабує енергетичну трансформацію
Українська енергетика виходить з фази екстреної стабілізації та входить у фазу структурної модернізації. За останні роки завдяки міжнародній підтримці було забезпечено електро- і теплопостачання для понад 7,7 млн споживачів, понад 11 000 осіб пройшли навчання з енергоефективності у профтехзакладах, а технічна підтримка охопила 51 реформу та політику, що пов’язані з євроінтеграцією.

Максим Марченко, Голова Асоціації субʼєктів розподільної та маневрової генерації
23 квітня НКРЕКП прийняла Постанову «Про граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку», якої галузь чекала кілька тижнів. З 30 квітня максимальна гранична ціна на ринку «на добу наперед» становитиме 15 000 грн/МВт·год цілодобово. На балансуючому ринку – 17 000 грн/МВт·год. Порівняно з тим, що було з 1 квітня (від 5 600 до 8 250 грн більшу частину доби) – це суттєва зміна.

Частина 3. Судова «стеля» проти букви закону: як 10 % стали абсолютом
Олександр Кудим, директор "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ"
Аналіз останніх рішень Великої Палати Верховного Суду щодо обмеження зміни ціни у публічних закупівлях межею 10 відсотків. Автор досліджує методологічні суперечності судового підходу, його вплив на принцип правової визначеності та невідповідність логіці еволюції законодавчих норм у сфері енергетики.

Добудова ХАЕС: Технічний тупик чи стратегічний прорив?
Останнім часом дуже багато говориться про добудову двох енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС. Чи потрібно це робити? Які перспективи та можливості існують? Більша частина погано вивірених і недостатньо прорахованих проєктів АЕС у світі мали значні фінансові перевитрати, а нерідко так і не були введені в експлуатацію. Що можна запропонувати як альтернативу?
Підписка на видання
ТОВ "Енергобізнес"
